Цей викладач, Мій?

2 частина

Коли Те прийшов додому, він як зазвичай прийняв душ та переодягнувся. Щойно він зайшов до своєї кімнати та ліг на ліжко, на його телефон прийшло якесь повіломлення.

*Невідомий*
-Пртвт
-Перепрошую, ви хто? Знайомі?
-якцечи щнайомі я чнгк
-Я не можу розібратись в тому, що ви пишите. Можна ясніше будь ласка?
-Теее заьерт мене
-Ви Чон Чонгук? Забрати вас? Звідки?
- я в бврі "######"
-Аа ясно, ви п'яний. Тому так і пишите.
-кгк звберм мене
-Чорт, добре. Зачекайте біля входу, не йдіть нікуди.

Те так і не зрозумів що таке, але знав що піде в той клуб.
Через декілька хвилин, Техьон був вже біля клубу та шукав поглядом Гука. Раптом не далеко від входу він побачив якогось чоловіка, дуже п'яного який чуть не падав ходячи по сторонах. Хлопець зрозумів що це Чонгук і одразу ж побіг до нього.

-Чон Чонгук! Ви чого так напились?
-Знову на ви'ик'.. скільки можна? 'Ик'
-Гуккі..~ чого ти так напився?
-Мм, забери мене дод'ик'.
-додому?
-ага.
-Я не знаю де ти живеш.
-Мм, додому.
-Добре, до себе відвезу тебе.

Чонгук вже не чув останньої фрази Те бо вже заснув.

Звісно, коли ти геть п'яний, що навіть говорити не можеш, розчути слова партнера неможливо, як це і було для Чона.
Машини в ТеТе не було, тому він викладав таксі.
-Доброго вечора, куди вам? - ввічливо запитав таксист.
-*Адрес*, дякую. - Техьон просто дивився у вікно пустим поглядом, спостерігаючи за швидко мелькаючими картинками. Але раптом з цієї пустоти його вивів Чонгук. А точніше, його голова, що впала на плече Те.
-Гук..? Чого ти.. - звісно ж він спав, та п'яний, не контролює свої дії. Та чи сприймає Те це так само? Схоже зовсім ні.
- " ну ні, не подобається він мене. Не може подобатися, він мій викладач, навіщо мені така мука. "
*💬*
-Бро, чого тебе вдома немає?
-А, я зайнятий трохи, по справах їздив, Чімі.
-По справах? Яких?
- Не твоє діло, дурненький.
-Ти свому другу навіть не розкажеш? ЯК ЖЕ ЦЯ БЕЗКРАЯ ЛЮБОВ ДРУЖБИ? ТпТ. - такі виставки завжди були від Чіміна, навіть в переписці він ніколи не вгавав з таким.
-Ой ну Мін, досить, а. Не маленький вже, і не твоя особистість.
-А чий, Викладача Чона?
-ЧІМІН! Чому ти ще не в чс?
-бо це я.)
- ; вас заблокували;
-Бро, ти мене не зможеш заблокувати написавши про це.
*💬*
-Приїхали.
-Дякую! От, оплата.

Техьон ледве витягнув Чонгука з машини, та все ще якось дотягнув його до своєї квартири. Їй богу, в будинку був ліфт, і в Те буде грижа, але вже не така велика як могла ю бути. Чонгук, рачк вже дорослий чоловік а все ще так безвідповідально напився, так ще й до свого учня пристає.
*📞*
-Що, Чім?
-Ти з Чоном?
-І?
-А ну тоді нічого.
-Він спить, кажи.
-Та я тут тільки питай, це ти кажи. Що ти насправді відчуваєш до нього, Те? Це доволі серйозне питання.. але ти повинен знати на нього відповідь в глибині душі, навіть якщо не розкажеш мені.
-Чьо. Це вже перебір з драмою, закінчуй бро.
А на рахунок питання.. я... Я не знаю. Чого дуже милий, такий домашній і комфортний, але при цьому такий сексуальний. Гріє перед ним не розсунути нож... КХМ ЗАБУДЬ!
-оо... Таке я точно не забуду..
-Чім!
-Та кажи вже далі. - на іншому кінці проводів почулось якийсь горох після якого тихий приглушений стон. Наче болі, а наче і ні.
-В тебе все добре, Ві?
-А..я.. я передзвоню.
*📞*

Все було добре, насправді. Просто Чонгук, що лежав поблизу Техьона, обернувся в його бік та обгорнувши талію рукою потягнув до себе. Від такого різкого руху, Те й видав звук.
Чонгук не спить? Він чув все,що сказав молодший? Та ні, яка різниця, він ж всеодно п'яний.

-Я хоч і п'яний Те, але я в такому стані вже за декілька годин можу нормально сприймати округу. А соболиво твій голос. Через твій солодкий запах вишні, я наче оговтався.
-Ти.. ЧОН! чому ти раніше не сказав..
-Мені як і Чіміну, цікаво що ти відчуваєш до мене.
-Я не знаю! Ти мій викладач, я не можу нічого відчувати!
-Любові не накажеш, кого, коли, і як любити.
-Ти коли в зюзю завжди такого вченого корчиш з себе?

Техьонові губи накрили іншими, вологими, з кислим присмаком алкоголю. В них була якась нотка кислої, достиглої вишні.
-для чого.. Чон..
-що ти відчуваєш?
-Я.. я..