Цей викладач, Мій?

3 частина

—Я...я..
—Ну що? Ти можеш нарешті сказати мені чи я тобі подобаюсь?
—ЧОН! Ти взагалі вже? Для чого ти мене цілуєш?! Ти просто граєш зі мною і моїми почуттями? Я не буду нічого тобі казати про почуття, доки ти не доведеш що я тобі потрібен, якщо так.
—Потрібен звісно, Те. Я заставою тебе мене полюбити, якщо ти досі цього не зробив!
—Ага, я подивлюсь на це. Все, тобі вже додому пора, якщо ти не п'яний вже.
—Добре я піду, якщо так наполягаєш. Але завтра в інституті, я не буду зважати на інших та почну висловлювати свої почуття.
—Чон! Це і для тебе може погано відобразитись.
—Мені на це плювати, мені тільки ти потрібен.
—Йди вже нарешті.

Коли Гук пішов, Техьона ніяк не могли покинути думки. Різні, як і погані, так і хороші наслідки від любові до Гука приходили в його голову. Та він вирішив піддатись долі, та дочекатись наступного дня.
*💬*
—Ну що там, Те?
—Нічого. Я послав його додому.
—ТИ ДУРНИЙ? ЯК ТИ МОЖКШ ПРОПУСКАТИ МРІЮ ВСЬОГО УНІКУ.
—Я – не всі. Якщо він тобі так потрібен йди сам з ним в зюзю напивався і в постіль.
—В мене Мін.
—Ну слухай, а в мене нікого, і ніяких Гуків я поки не хочу.
—ПОКИ? УРАА, Є НАДІЯ ЩО ТИ ЗАХОЧЕШ ЙОГО!?
—ФУ НІ.
*💬*
Вже було пізно, і Те навіть не помітив як заснув таки з телефоном. Зранку ж його розбудили декілька будильників. Вони були з 7:00 до 7:30 щохвилини.
—Єбать, навіщо я стільки будильників поставив, фу на мене.
Бляя, ще в унік йти.. а там Гук..

Раптом Те відчув що між його ногами щось в явно затвердшому стані.
—чьо.. блять. Мені.. мені Гук снився..?
*📞*
—ЧІМ!
—м..? Я тільки очі відкрив ти придурок так рано дзвонити? - прохрипів Чімін.
—БЛЯТЬ, ЦЕ ЗВІЗДЄЦ.
—та кажи вже, боже.
—МЕНІ ЧОНГУК НАХУЙ СНИВСЯ, А ЗАРАЗ Я ПРОСНУВСЯ З СТОЯКОМ.
-З сторони Чіміна почувся фоновий сміх, це був явно не друг Те, хто це?-
—..та тихо дурний.. А? АХАХАХАХАХ, Я КАЗАВ ЩО ВІН ТОБІ ПОДОБАЄТЬСЯ!
—Хто сміявся?
—Я.
—Ні, хто сміявся, Чімін? - вже серйозним голосом сказав Техьон. Йому явно не було зараз до сміху, як такий що він чув.
—Ну.. Мін..
—ТИ СЕРЙОЗНО? ТИ З НИМ ЩЕ Й?
—ой.. ха-ха? Ну не злись, Мін просто радий що тобі подобається його друг.
—Бош. Дурні ви двоє.
-Мін взяв телефон Чіма і сказав трубку замість нього-
—Ти тут не наїжджай на мого малюка, на мене ще їй богу, але на нього тільки попробуй, язик вирву.
—Боже Мін ти чого.. в нас Те завжди так, все добре. Віддай телефон.
Але, Те. Не парся так. Пора вже в унік, ти там ну.. Чонгука на допомогу покличе собі?
—Точно єблан.
*📞*

—Боже. От нащо я тільки йому розказав це.. а може й правда Гука покликати.. НЄЄ, ІУ ПРО ЩО Я ДУМАЮ.
*📞* Хто знову..
—Ало, ТеТе відкривай, я приїхав по тебе.
*📞*
А тепер був стук в двері.
—Я махав.. він реально приїхав..? Як йому відкрити з цим.. - Те винувато подивився на штани.
—ЙДУУ.. чи не йти..
—ШВИДШЕ, ТЕЕ.
нарешті Техьон відкрив двері в яких стояв Гук. Так гарно, елегантно одягнений.. невже це він..? Такий акуратний, а в руках якийсь, подарунок?
—Це тобі, ТеТе.
—М..я.. дякую.
- Гук глянув на його штани.-
—Про мене думав?
—Ти.. заткнись.
—М ну.. може я зайду?
—Задля ввічливості, заходь.

Щойно Чонгук попав в квартиру – закрив двері та взяв Техьона за талію.
Одно з його рук опустилась на його сідницю та ніжно зжала її.
—мх..~
—Оо.. я.. допоможу тобі..?
—Гук.. ти.. наглієш більше ніж завжди..
—Тобі пора привикати,
—Ні.. я не хочу.
Чонгук всеодно не хотів слухати Те, та різко стягнув його штани підсадивши на полицю. Штани полетіли вбік, рука Чонгука доторкнулась Те. Подивися перший нестримний стон.