6 - Не втягніть нас у біду! [ТуЧани] (трохи гей... можливо.)

71 8 1
                                    

Пов Чанбін: 

Я ходив по коридорах , намагаючись знайти Фелікса. Я загубив його, і це був сьомий раз за цей тиждень! Його старша сестра вбила б мене, якби дізналася. 

Я зазирнув до кабінету директора й помітив Джісона та Мінхо.

Їх спіймали? Знайшли їхні татуювання?

Це означає, що я маю бути обережним.

Наступне, що я зрозумів, мене затягли в порожній клас, і там була непроглядна темрява. Мій рот був закритий, і я не міг кричати.

- Чанбін. Мовчи. - прошепотів голосю. Я впізнаю цей голос будь-де.

Банчан!

Він увімкнув світло, і ось він.

- Люди починають ловити нас. Одна дівчина подумала, що якщо Мінхо і Джісон були геями, то і я з тобою, Хьонджін і Фелікс, а також Синмін і Чонін теж були геями.

- Щ-що? Як їх спіймали?

- Дівчина побачилаїхні татуювання, і вони їй розповіли.

- Чому вони їй розповіли? 

- Тому що, вона їм заважала, а вони дратувалися.

- Що з нами буде, якщо нас спіймають?

- Або після шкільного затримання на решту року, відстороненя від навчання на 2 місяці, або нас виключать. І виключення - це те, чому вони збираються піти.

- Жартуєш...

- Як би ж то.

- А як щодо Фелікса та Хьонджін?! А Синміна і Чоніна?! Якщо нас спіймають, то їх теж!

- До них нічого не дійшло. Але помічник директора шукає і нас і їх.

- Вони не можуть заборонити, хто нам подобається, а хто ні.

- Я знаю, коханий.

Пов Банчан:

Хоча я намагався якомога більше пояснити і втішити його одночасно, це не спрацювало. Можна було з упевненістю сказати, що ми обидва були налякані. Наші батьки вбили б нас, якби ми їм сказали, що нас виключили. Крім того, Чанбін правий. Вони не можуть вирішувати, хто нам подобається, а хто ні. Це не їхнє тіло. Воно наше.

Якби нас спіймали, ми б усі потрапили в серйозні проблеми. Я злякався, він злякався. Хьонджін і Фелікс не мали жодного уявлення, те ж саме Чонін з Синміном. Якщо з ними щось трапиться, воно б сталося з нами.

Я просто хотів додому.

- Я хочу додому. - сказав Чанбін. - іди куди завгодно, але залишайся тут...

- Я знаю, я знаю, коханння.

Він легко обхопив мою шию і поцілував. Це змусило менепочувати трохи краще. Я знав, що мушу відступити, щоб він не почав... сваритися.

Я відступив і він обійняв мене, і це було не звичайні обійми. Він трусився. Я міг сказати, як він боявся.

Я подивився на його татуювання, яке виднілося з-під рукава.

Так було і з моїм.

Я сподівався, що ніхто не зайде. 

Потім раптом відчинилися двері. Я вилаявся собі під ніс. Але це були...

Відповідні татуюванняWhere stories live. Discover now