На наступний день вони встали в 15:39. Перший встав Джисон, у нього дуже боліла голова.Як на диво у нього не боліла срака. *** -Блять...Ааа~,як голова болить!Я нічого не памʼятаю!-Джисон. -Все окей?-Проснувшись сказав Хо. -Так,так,все окей.-Хан. -Ага окей,зараз таблетки принесу...*Як ж голова болить і що вчора було?*-Мінхо. -Ні не треба...Я сам піду візьму...-Хан. -А,окей.-Хо *** *Джисон пішов на кухню за таблетками.*
***
-БЛЯТЬ!-Крикнув Мінхо з 2 поверху. -Що сталося!?-прибіг на крик Хан. -Да так...Нічого...-Мінхо *Вернемось до того моменту як Хан пішов на кухню* *Мінхо* -*Так чого на телефоні відкрита вкладка нотатків?*
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-БЛЯТЬ! *Кіцець Мінхо*
-А чого тоді кричав?-Джисон. -Та так побочка...-Мінхо. -А окей...*Щось тут не чисто...Бля що було вчора, як згадати?Аааа*-Хан.
Від того моменту пройшов місяць,вони вже пішли в школу. *В один день Мінхо вирішив поприбирати в тому будиночку,бо давно там не був.* -Таааак,ну роботи тут не багато почну з вітальні.-Мінхо *Пройшло пару годин* -Фух,залишилась одна кімната це кухня...-Мінхо *Коли він почав прибирати він почав з стола кали він почав прибирати його і в один момент в нього забалілв голова.* -Блять!Чого вона заболіла!-Мінхо. Він уперся на стіл і...все згадав...
-Він признався мені в коханні...ТАК ОТ ЧОМУ ТІ 2 ПУНКТИ ВИКОНАНІ!!!БЛЯТЬ ДОВБАНИЙ ДЖИСОН!-Крикну він коли все згадав. -Бля і як йому розповісти що він не дествіник і признався мені у коханні!?-Задумався Мінхо.
На наступний день їм знову треба в школу...Скору екзамени і уроків мало. *Наступний день* -Мам,Тат, я в школу!-Сказав Хан і пішов у школу. *** -Привіт Фелікс!-Хан. -Привіт!!!Джисон...Ти не проти якщо я сьогодні сяду з Хьонджин?-Фелікс. -Ні не проти:)-Хан. -Дякуюююю!А і з тобою Хо сяде.-Фелікс. -А...Окей:)-Джисон. *** *Пройшло пару уроків* -Хо,я вийду в туалет.-сказав Хан виходячи із-за парти. -Окей!*Треба прослідкувати за ним,а то він якись дивний*-Сказав Хо і вийшов за Ханом коли той зник за дверми. *** *Пов Джисон* *Треба піти в туалет* Джисон зайшов у туалет і закрив за собою кабінку. -Ааа...голова!Блять!-Хан. Він вийшов з кабінки,вмився і тут заходить Мінхо.Він бачить його в якомусь поганому стані. -Хані все добре?-підбігши спитав Хо. -Чекай!-Хан.*Стоп...БЛЯТЬ!Я ЗГАДАВ ЩО БУЛО ТОГО ВЕЧОРА!* Хан вибіг з туалету і побіг в клас. -Фелікс я додому мені терміново потрібно туди.-Сказав Джисон і вибіг з речами з класу. Коли він вибігав з класу то побачив Мінхо і ще бистріше побіг до того будиночка,бо додому не хотілось... *Думки Мінхо* -*Що з ним?Стоп...ВІН НАПЕВНО ЗГАДАВ!
Мінхо швидко забіг в клас і забрав свої речі побіг за Ханом.
*** Хан прибіг до будиночка і вирішив зайти в нього. -О боже як це сталося!Він памʼятає це чи ні!?-Сказав собі під ніс Хан і зайшов у будиночок.
*** Коли Мінхо *біг*(бо він слідкував зданим щоб той його не замітив) за Джисоном то він зрозумів що той іде в той будиночок. *** Мінхо зайшов у будиночок і побачив там Хана який сидить на дивані. -Хан ти чого побіг так різко з школи?-Лі. -О господи чого лякаєш...а я просто...Мені стала погано...-Сказав Хан схвильвано. -Так чого не пішов додому?-Спитав Мінхо усміхаючись і присівши на диван. -...Та так не бери в голову...-Хан. -Слухай...Я хочу о в тебе дещо спитати...-Джисон. -Так чого не пішов додому?-Спитав Мінхо усміхаючись і присівши на диван. -...Та так не бери в голову...-Хан. -Слухай...Я хочу о в тебе дещо спитати...-Джисон. -Я весь в увазі:)-Хо. -Ти...Памʼятаже що було того вечора коли ми напились...?-Джисон. -Ну як сказати...Я недавно згадав що тоді було...-Хо. -Ага...Тоді ти не будеш проти.-Сказав Хан і сів на коліна Мінхо і прилип до його губ.Мінхо відповів і вони влились в страсний,ніжний,мокрий поцілунок.
Через пару хвилин вони відхилилися один від одного... -Що ж...Ти будеш моїм хлопцем?-Мінхо. -Так!Звісно!-Сказав Джисон і знову затягнув Хо в поцілунок.
