Пішли зі мною

Давай Котик

Мінхо не спав до 2 ночі,тож проснувся пізно,тож на збори 2 години.
Заправив ліжко,помився,почистив зуби,поїв та пішов вибирати одяг залишалося 30 хвилин тож треба поспішити.

Джисон проснувся в 10:03 тож ще 4 години є.
1 годину він просто лежав на ліжку і гортав тт.
Ще годину їв моті.він любив розтягувати.
Ось вже і пролетів якось бистро.
*Залишається 30 хвилин*
Він підійшов до шафи і витягнув футболку і джинси,на вулиці більш менш тепло,хоть і тільки почалась весна.
                                            ***
*Біля школи*
-Привіт,Хане!-привітався Хо.
-Привітик!-також привітався Хан.
Пішли в кавʼярню біля школи?-запропонував рижоволосий.
-Так!Пішли!-з радість погодився Хан.
                                             ***
*В кафе*
-Що...ж.-сказав Мінхо.
-Можна запитаю?-схвильвано запитав Мінхо у Хана.
-Так.-здивовано відповів Хан.
Мінхо хотів взнати хто вони один для одного.
-Ми просто знайомі чи друзі?-Хо переживав що відповість Хан.
-А ти ким хочеш бути?-запитав Джисон.
-Друзями «але краще парою».-відповів Мінхо.
-Тоді будем друзями)-усміхаючись сказав Хан.
Після кафе вони пішли в парк.
-Хаххаха-сміялись вони.
-Хо,ти схожий на маленького кота,ДУЖЕ милого!-сказав Соні.
-Дякую Соні...)-покраснівши сказав подякував Хо.
-СОНІ!?-здивовано запитав Хан.
-А..е-застиг Мінхо.
-Хапхахпха.ти такий милий коли краснієш!Ти дуже мило сказав)-риготаючи сказав Соні.
-Хахха...-Мінхо чуть не обосрався.

*Пройшов час*
-Може завтра зустрінемось знову?-запропонував Хо.
-Давай котику)-відповів Хан і пішов додому.
Мінхо стояв в ступорі.
***
*Дома у Мінхо*
-Я..я в ЩОЦІ!ВІН НАЗВАВ МЕНЕ КОТОМ!!!ААААААА!!!-в себе в кімнаті кричав Хо.
«Хочу йому показати те сховане місце про яке ніхто не знає»
-Можливо, в нього є якісь відчуття до мене!?-задумався Мінхо.
*Дома у Джисона*
О...Боже!Що я зробив!Навіщо я його назвав котом!Що він тепер подумає про мене!?-кричав Джисон у себе в кімнаті.
-Синку в тебе все добре?Ти с кимось розмовляєш?Чи щось сталося!?-схвильовано зайшла мама Хана до нього.
-Ні ні все добре.Не хвилюйся за мене.-відповів їй Хан.
                                              ***
*Зранку*
Мінхо проснувся в 10:17 і написав Хану
Telegram:
Мінхо
-Привіт!В скільки ми виходимо гуляти?
Соні💕
-Пивіт,давай в 12:30.
Мінхо
-Окей,давай на тому ж самому місті де і вчора.
Соні💕
-Окей!

*Залишалося до зустрічі 30 хвилин*
Мінхо вдів сірі спортивні штани і чорне худі,бо на вулиці було прохолодно.
Хан також вдів сірі спортивні штани але не чорне худі а біле.

У Мінхо було ще 30 хвилин тож він вирішив прибрати біля його схованого місця.Він взяв багато смаколиків і настільні ігри та поклав смаколики на покривало біля будиночка повісив гірлянду і прибрався в будиночку.

*Біля школи*
-Привіт!-сказав Хо.
-Привіт!Ого у нас так похожий одяг!Наче парний)-посміхаючись сказав Хан.
-Ага,ти правий!-відповів Мінхо Ханові.
-Слухай...Я-я хочу показати одне місце про яке ніхто не знає...Хочеш я тобі покажу...?-Запитав рижоволосий у брюнета.
-А..а я...Давай.-відповів Хан насторожено.
-Ти не бійся я тобі нічого не зроблю.-сказав Хо щоб той не переживав.
*Тепер я почав переживати*-подумав Соні.
-Пішли.-сказав Мінхо

Мінхо вів Хана в сторону їхніх домів,та зайшов між якихось дерев та ще і ще.
-Куди ти мене ведеш!?-схвильвано запитав Хан у Хо.
-Зараз побачиш.-відповів Хо йому.
Вони пройшли ще пару дерев та побачили не велетенський паркан та хвіртку.
Мінхо відкрив хвіртку і вони побачили гарний не велетенський будиночок і невеличке покривало і на ньому було багато їжі та настільні ігри.
-Ого...ЦЕ ПРИКРАСТО ХО!-сказав Соні.
-Я знаю Соні)-відповів Хо не помічаючи що назвав його Соні.
Хан навіть не помітив що той його так назвав і побіг до покривала.

-Давай їсти!-прокричав Джисон Мінхо.
-Давай)-підійшов Хо до Хана  погладив його по голові і сів їсти з ним.
*Коли вони поїли*
-Давай пограємо в УНО?-запропонував Джисон Хо.
-Давай!-згодився Мінхо с Ханом.