Ясновидець / Psychic / 灵媒

8: Повністю спантеличений

Обидва інтерв'ю стабільно посіли верхівку гарячого пошуку. Малюнок Фань Ця мав ефект вибуху бомби й викликав страшне невдоволення публіки.

Тим часом у квартирі Фань Ця царювала спокійна неспішна атмосфера. Хлопець продовжував приймати свої охолоджувальні ванни, проводячи час за переглядом фільмів. На жаль ванни так і не зупинили руйнації тіла. На значно схудлому торсі явно проступали ребра, а руки стали такими тонкими, що, здавалося, могли переломитися в будь-яку мить. Фіолетова пляма, що охопила всю спину, плечі та шию продовжувала розповзатися далі. Часу ставало все менше...

Та молодик нікуди не поспішав. Він через кінематограф, як мала дитина, відкривав для себе нову епоху. Коли на моніторі планшета пішли фінальні титри, на обличчі юнака відобразився цілій спектр яскравих емоцій.

Весь цей час телефон розривався від постійних дзвінків. Знову все по колу — юрба охочий образити або принизити. Фань Ця не бачив сенсу реагувати на дрібниці цього світу, його емоційній стійкості могли б позаздрити навіть астронавти.

Телефон знову ожив та висвітив надпис "Батько". Молодик з цікавістю примружив очі. Батько не звик ходити колами й одразу рубанув прямо:" Фань Ця, ти вбив Гао Іцзе?"

"Ні"

Батька насправді не цікавила правда, він вхопився за гарну можливість нарешті повністю позбутися "паршивої вівці" без втрати лиця.

"Я попрошу асистента переслати тобі документи щодо відмови від всиновлення і ти підпишеш їх! Мені байдуже чи ти вбив того хлопця та з цього моменту краще тобі не заплямовувати репутацію сім'ї Фань інакше я тебе зітру на порох".

Завершивши тираду батько кинув слухавку. Що ж він зробив вибір. Син балансував на краю прірви й Фань Лаошань обрав холоднокровно підштовхнути опонента вниз.

Фань Ця розсміявся, бо заздалегідь передбачив саме такий розвиток подій й батько повівся точнісінько як хлопець бажав.

Юрист під'їхав з документами досить швидко й Фань Ця без зайвих розмов все підписав. Аби зафіксувати факт підписання, юрист зробив кілька світлин та відправив своєму наймачу.

Дзенькнув телефон. Прийшло повідомлення з Вейбо, що зведений брат Фань Кай Сюань виклав документ розриву відносин Фань Ця з прийомною сім'єю. Йому аж свербіло чимшвидше підкреслити, що з Фань Ця вони більше не пов'язані ані кров'ю, ані законом.

Хлопець глумливо прокоментував повідомлення:" Містер Фань, не будь таким нетерплячим".

——

Пост в мікроблозі набрав сотні тисяч вподобайок. Деякі люди радісно коментували:

[Без підтримки вашої родини Фань Ця не розрулить ситуацію. Я вважаю, що йому лишилося тільки два варіанти — смерть або в'язниця.]

[Друже, не забувай, що в нього розщеплення особистості. Можливо його й не посадять.]

[Це так не справедливо. Хіба ментальні захворювання можуть давати вбивці право на індульгенцію*?! Якщо Фань Ця лишиться безкарним, я точно розчаруюся в нашій країні!]

* Індульгенція — прощення всіх гріхів.

Такі коментарі збурювали суспільство настільки, що деякі радикально налаштовані громадяни почали збирати гроші, аби винайняти головорізів для самосуду над хлопцем. Хіба Фань Ця не поводився жорстоко? Чому ж іншим не можна відплатити йому тим самим!

Розмови про помсту ширилися інтернетом швидко. Для нітизенів хлопець був однозначно винним.

Але для поліції цей малюнок не був прямим свідоцтвом наміру вбивства. Хіба що вони змогли б отримати зізнання від юнака, приперши того до стіни 100% доказами відносин з потерпілим та прямої вигоди від смерті останнього. А без цього справа — глухар.

Зараз поліції лишалося тільки спробувати запобігти наступному вбивству, тому Чан Чен з кількома членами команди чергували біля Су Іна 24/7. Навіть в туалеті хлопець не міг усамітнитися повністю. Минуло 5 - 6 днів, а хлопець залишався живий та неушкоджений й жодні підозрілі особини не з'явилися на горизонті.

Лі Тао вів спостереження за вулицею з фургона і вже почав втрачати терпіння:" Що се коїться? Повідомлення про другу смерть анонсовано, але біля жертви тиша. Може Фань Ця грає з нами?"

Чан Чен зателефонував черговим:"Докладайте ситуацію."

Охоронці відрапортували:"Бос, все тихо."

"Щось підозріле помітили?"

"Ні, все як раніше"

"А що поробляє Фань Ця?"

"Нічого не звичного в його поведінці"

"Звіт з місця вбивства вже прислали?"

"Вже зробили два звіта, проте жодної зачіпки немає, тому зараз відділ криміналістики проводить третю експертизу. Ситуація досі не зрозуміла."

"Знайшли бодай одного свідка?"

"Нажаль, ні. Ми обійшли всі будівлі поруч, але ніхто нічого не бачив."

"Добре, зрозумів. Продовжуйте спостереження." Чан Чен похмуро звів брови та замислився над ситуацією. Він відчував, що явно щось не догледів.

Лі Тао підбадьорив капітана: "Зачекай й побачиш, що ми здатні потягатися в терпінні з вбивцею." Капітан кивнув і нічого не сказав, але в серці відчув зловісне передчуття.

Поліціянти охороняли Су Іна ще 3 дні, проте нічого підозрілого так і не сталося й співак, завершивши запис шоу, повернувся до Пекіну. Групі охоронців все більше здавалося, що Фань Ця повідомив про другу смерть аби з них поглузувати.

Звичайно за ці дні у кримінальному відділку тихо не було, були кілька справ, зокрема 2 вбивства. Знайшли тіла жінки середнього віку та чоловіка ледь за двадцять. Оскільки перша команда Інтерполу займалася вбивством Гао Іцзе, друга та третя команди розділили ці два вбивства між собою.

Справу жінку вирішили досить швидко: її забив до смерті молотком неадекватний чоловік. Покійний молодик в стані алкогольного сп'яніння пішов темною алеєю й був пограбований невідомими. Вони побили потерпілого, забрали гаманець й телефон, а хлопця покинули. Травми виявилися не сумісними з життям. На алеї знову розбили ліхтарі, камери спостереження були відсутні та й свідків нападу теж не вдалося відшукати. У команди не було жодної притомної зачіпки — їм доводилося йти навпомацки. За нормальних обставин родині жертви доводиться сподіватися на вдачу, бо у такої справи було мало шансів на розкриття.

Після повернення до Пекіну Чан Чен приставив агентів ще до двох потенційних жертв Фань Ця, а сам поринув у ще більш глибоке розслідування соціальних зв'язків хлопця, проте так й не знайшов жодної корисної зачіпки.

Через три дні відділ криміналістики надав третій звіт з місця вбивства: жодних ознак вбивства. Патологоанатом підтвердив, що причиною смерті є падіння з даху. Не знайшлося жодних ознак перебування сторонньої особи поруч з потерпілим: ані ДНК, ані відбитків пальців, ані свідків. До того ж на записах з камер спостереження теж не було зафіксовано сторонніх. Ці записи дуже здивували слідчу команду, бо в день смерті й в попередні кілька днів на дах підіймався лише Гао Іцзе. Зазвичай будівлі в цьому районі побудовані так щільно, що можна легко переходити з даху на дах, але цей будинок зі студію звукозапису стояв окремо і був відокремлений дорогою. До наступного будинку було 7 або 8 метрів, тому звичайна людина навряд чи змогла б перестрибнути на дах. Якщо зловмисник не вміє літати — шанси вбити Гао Іцзе були нульові.

Передивляючись звіт Лі Тао дуже розізлився: "Трясця, ця справа дуже дивна! Як вбивця так майстерно приховав сліди? В мене зараз лусне голова! Ми знаємо хто винен, але через брак доказів не тільки не можемо його заарештувати, а ще й змушені вислуховувати скарги рідні потерпілого та отримувати прочухана від начальника поліції, бо бачте на нього тисне суспільство! Дідько його дери, я не можу так легко здатися. Невже ми дійсно закриємо цю справу як нещасний випадок?"

Чан Чен теж вивчав звіт якийсь час, а потім спитав: "А як там справи у Фань Ця? Є щось цікаве?"

"Ні. Цими днями він виходив на прогулянки, але не відвідував жодного певного місця. Він просто влаштовує покатушки на машині по всьому Пекіну беззупинно по 7-8 годин на день. Повертається додому тілько вночі. Його стиль життя безсумнівно дуже дивний."

"Справді катається цілий день? Хм, чого саме цей хлопець прагне?" Лі Тао ніколи в житті не зустрічав такого не адекватного дивака.

Чан Чен продовжив розпитувати далі: "Чи контактував він з кимось підозрілим?"

"Ні, ми прослуховували його телефон. Ніяких підозрілих дзвінків не було. Він періодично сидить у Вейбо, грає в ігри та дивиться фільми. На електронну скриньку теж не надходило жодних сумнівних листів. Також він не проводив ніяких банківських операцій. Основний рахунок досі заблокований батьком, а таємних ми не знайшли, бо рахунок може бути закордонним, що значно ускладнює процес. "

"Тоді шукайте далі. Не розслаблятися. Зараз у нас змагання на терпіння та наполегливість" — Чан Чен ніколи не сумнівався у своїй поліцейській чуйці, тому він так просто відпускати Фань Ця не збирався.

Тілько но Лі Тао заспокоїв емоції, надійшла інформація від агентів, що слідкували за пересуванням Фань Ця: машина хлопця зупинилася біля житлового комплексу "Сад Місячної Затоки" в районі Дунчен. Хлопець також зв'язався з ріелтером аби винайняти там житло.

"Сад Місячної Затоки? Цей комплекс відомий чутками про наявність примар. Навіщо йому там квартира?" — Лі Тао був збитий з пантелику.

"Він зараз майже жебрак. Має величезні борги, тому логічно продати єдине що має з цінного — пентхаус."

Найбільше Чан Чена хвилювала відсутність будь-якої активності з боку юнака. Те, що він вирішив переїхати — гарні новини. Він скомандував: "Під час переїзду він буде контактувати з багатьма людьми. Пильно відслідковуйте всі контакти!"

"Звісно, Бос. Будьте впевнені ми знайдемо зачіпки!" Поліціянти втомилися від бездіяльності й, як гончі пси, які нарешті внюхали здобич, готові були кинутися на полювання.

При перевезенні речей наймають багато працівників й хтозна, може один з них і є таємним вбивцею, якого хоче найняти Фань Ця?!