Після того, як його зрадили, Безсмертний Майстер втік з Повелителем Демонів

1 Ліхтарі *

Цими днями секту Мінґуан заливали дощі, і здавалося, що гірські вершини постійно огорнуті темними хмарами. Літо закінчується і настає осінь, крила птаха в низькому польоті розрізали небо, коли він пролетів над піднятим карнизом даху і приземлився на кінчик пальця Ї Ніна.
Сьогодні був його перший день після усамітнення.
Зазвичай Ї Нін не любив розмовляти, а з появою цієї людини він став ще більш мовчазним.

Це була гора Юньцін. Пік, що був побудований безпосередньо перед тим, як Лідер Секти пішов мандрувати світом. Спочатку вона призначалася лише для проживання на ній Ї Ніна, але після того, як він прийняв свого учня - Гун Сю Сяна, вона стала місцем проживання для них двох. Згодом, коли друг дитинства його учня Лю Жу Ген піднявся на гору за допомогою, двоє стали трьома.
Пташка тріпотіла крильцями і спокійно дзьобала їжу з долоні Ї Ніна. Ї Нін спокійно спостерігав за цим, і тільки-но його серце трохи заспокоїлося, він знову почув радісний сміх Лю Жу Гена, що лунав із зали, ніби той навмисне зробив так, щоб його голос доносився назовні.

"-Сю Сян, сьогодні свято ліхтарів. Давай спустимося з гори і принесемо кілька ліхтарів".

Ї Нін відчув незрозуміле роздратування.
Ґун Сю Сян - єдиний учень Ї Ніна, а також його партнер по культивації. Хоча вони ще не одружилися, але вже давно підтвердили свою взаємну прихильність.
Тепер Ї Нін більше не розумів їх відносини.

Відколи приїхав Лю Жу Ген, здавалося, що між ним і Ґун Сю Сянем з'явилася стіна. Наприклад, він не знав, що таке «Фестиваль ліхтарів», не знав історій їхнього дитинства і не розумів, чому вони такі жваві.

"-Гаразд, тоді я покличу Шисюна, щоб він пішов з нами".

Ї Нін почув голос Гун Сю Сяна, ніжний і приємний на слух. Делікатний, вишуканий і впевнений, як і його постать.

Почувши слова учня, вираз обличчя Ї Ніна нарешті трохи змінився. Його довгі вії злегка затремтіли, але погляд залишився прикутим до птаха в його руці.
Гун Сю Сян вийшов із зали. Його широка і тепла долоня легенько переклала птаха на плече Ї Ніну. Він м'яко сказав:

-Шисюне , сьогодні свято ліхтарів, давай разом спустимося вниз, щоб випустити ліхтарики.

Птах був наляканий його появою і злетів. Зіниці Ї Ніна затремтіли, але перш ніж він встиг відкрити рот і щось сказати, ззаду пролунали кроки, і людина, що наблизилася, легким голосом сказала, стоячи поруч з Гун Сю Сянем: