Після того, як його зрадили, Безсмертний Майстер втік з Повелителем Демонів

34 Чоловік

Нарешті, в ароматі свинини, Янь Сюань зняв з вогню підсмажене м'ясо. Шкіра на ньому була засмажена до хрусткої скоринки, а всередині м'ясо було ніжним, соковитим і апетитно маслянистим.

Чжун'ер і Сюй Ле'ань не могли відвести очей.

Янь Сюань спритно відрізав кілька шматочків своїм мечем, загорнув їх у хустку й передав усе І Ніну: "Їж."

Під пильними поглядами всіх присутніх І Ніну стало ніяково. Він взяв їжу і запитав Янь Сюаня: "А решту поділимо з ними?"

Сюй Ле'ань та інші швидко замахали руками й сказали: "Ні, ми всі вже звикли до посту, і це неетично відбирати їжу.."

Але коли Янь Сюань кинув м'ясо до Сюй Ле'ань з відразою, той швидко його підхопив.

Коли усі почали їсти, І Нін нарешті приступив до їжі.

Їв він повільно, і Янь Сюань його не квапив. Просто сидів поруч, спираючись на велике дерево і нудьгуючи, дивився на зірки.

"Я не знав, що Вельмишановний не тільки вміє полювати, але й готувати," — тихо промовив І Нін, бачачи, що йому нудно.

Янь Сюань кинув на нього погляд і сказав: "Є багато речей, про які ти не знаєш, їж свою їжу."

Коли він уперше втік із дому Янів, Янь Сюань блукав повсюди, зустрічаючи презирство та образи. Ніхто не хотів продавати йому їжу, тож йому довелося самому полювати в горах, наче божевільний, розпорюючи черево звіра...

Він заплющив очі, намагаючись не думати про те, що сталося тоді, і лише трохи нахилив голову, притулившись до плеча І Ніна.

Лише поруч з І Ніном його серце знаходило мир на мить. Тільки тоді він розумів, що досі живий.

І Нін відчув ситість, з'ївши лише половину шматка. Він не любив пересичуватися, але, оскільки їжа, приготована Янь Сюанем, була смачною, він з'їв більше.

"Я вже поїв, давай поїдемо," сказав І Нін, не відштовхуючи голову Янь Сюаня, а дозволивши йому залишатися на своєму плечі. Така тиха атмосфера була дуже рідкісною в цьому світі, де всі були зайняті мріями про вознесіння.

Янь Сюань подивився на його руку, де залишилася половина шматка м'яса, і м'яко промовив: "Ніколи не думав, що Шансян може бути вибагливим в їжі."

"Я..." І Нін засоромився і тихо відповів: "Я не люблю перенасичуватися."

Бачачи його таким, Янь Сюань нахилився ближче і навмисне почав його дражнити: "Що ж, тобі не сподобалося, насправді ти вважаєш, що це несмачно."