20 глава

42 2 0
                                    

На ранок, ми з Хлоею вирішили, що один університет для двох буде прекрасним рішенням. І після довгого пошуку ми зупинились на технологічному інституті Джорджії, тому що в ньому, я зможу отримати потрібні мені знання для професії журналіста, а Хлоя, економічну освіту, для створення бізнесу.

Подавши документи, Хлоя вийшла прогулятисья, а я вирішила подзвонити до батьків, щоб вони не хвилювались за мене, що не можуть мені зателефонувати.

- Привіт мам

- Саманта це ти?

- Так, я просто змінила номер, як ви там?

- Та ми добре, а ти як, Джеймс приходить, за тебе запитує, що йому відповісти? Семмі, він в дуже тяжкому депресивному стані, ми хвилюємся, що між вами трапилось?

- В мене все добре, просто скажи йому що ви зі мною розмовляли, я вам якось потім розповім що трапилось, він вам нічого за це не говорив?

- Тільки те що він не розуміє чому ти поїхала, і йому нічого не сказала.

- Скажіть йому, щоб згадав випускний, це все що я можу зараз сказати, бувай мам, ще наберу. - Доказавши цю фразу я завершила дзвінок, і повернулась до думок, до думок про нього...

Ай справді, чому це я покинула його, чому залишила самого і нічого йому не сказала. Він і справді нічого не пам'ятає з того дня, як шкода, я б краще слухала про те, як він винить себе за те що зробив, а не за те що він не пам'ятає, і не розуміє, чому я поїхала.

Із моїх роздумів мене вирвала Хлоя яка вже повернулась, хоча я і не почула як вона прийшла.

- Семмі, знову думаєш про нього?

- Ні, з чого ти взяла?

- Ти тримаєш кулон. 

А й справді, я і не помітила цього, після її слів я швидко відпустила його. Але не думки про власника. Чорт чому він досі в моїй голові, чому я не пересіла від нього в ту кляту першу зустріч, навіщо було взагалі з ним починати розмовляти, відкриватись йому. 

Захотілось побути крутою на нову місці, довіритись новій людині. І що з цього вийшло.

Чорт, я справді думала, що він не зробить мені боляче, після всіх його слів, після всіх його вчинків, просто переспати з іншою на нашому випускному.

- Ей Семмі, ти плачеш!

- Ой вибач не замітила, - промовила витираючи сльози, - просто я сумую за ним, хоча це і не правильно, я повинна забути за нього після всього, але я не можу.

- Я розумію, ти і не повинна це робити за один день, давай сьогодні підем в клуб, щоб ти розвіялась, може знайдеш когось. - жартуючи запропонувала Хлоя, хоча я і не проти.

- Я тільки за, буде нагода надіти нові речі, але не те біле плаття, однозначно ні! Я одягну ті брюки бежевого кольору та якусь білу майку.

- Однозначно ні! Ми маємо бути в платях, і це не обговорюється!

- В мене є лише вчорашнє плаття, але я не хочу одягати його в клуб, воно створене для побачень, а не для клубів.

- Тоді знову шопінг? 

- Виходить що так.

Ще раз поїхавши в торговий центр, ми з Хлоєю взяли плаття. Мій вибір пав на коротке чорне плаття з невеличким корсетом, тоненькими брительками, та квадратним вирізом, Хлоя взяла таке ж саме, але в зеленому кольорі.

Вы достигли последнюю опубликованную часть.

⏰ Недавно обновлено: Nov 01, 2023 ⏰

Добавте эту историю в библиотеку и получите уведомление, когда следующия часть будет доступна!

НовенькаяМесто, где живут истории. Откройте их для себя