Зона: Скрізь Тінь і Вогонь

Частина перша: У Зоні Тіней

Частина перша: У Зоні Тіней

Глава перша: Загадкове явище

Вітер віяв вологим запахом гнилого листя, і вулиці міста були порожніми, як поле пшениці. Місто було колискою для безлічі історій, але жодна з них не могла зрівнятися зі страшною таємницею, яка влаштувалася в самому серці Зони. Ця Зона була природною примхою або, можливо, покаранням самої Землі.

Сталий шум геігерівських лічильників наповнював повітря, нагадуючи кожному, хто сміливо крокував у ці таємничі землі, про небезпеку. Але саме ця небезпека, цей заборонений плід природи, привертав сталкерів як магніт.

Один із них, високий і суворий, з ім'ям Олексій, ступав по руїнам міста з усією важкою апаратурою на спині. Його намір був простий: знайти артефакт, який міг би забезпечити йому велику суму в бартерному складі. Але чи варто ризикувати своїм життям для кількох гривень і пари нових запасів амуніції?

Під ногами Олексія красувалися залишки колишнього життя - розтрощені автомобілі, зруйновані будівлі і груди сміття, які лягли вічним сном серед розпадаючихся конструкцій. Але що робило Зону особливою - це те, що тут знайшло свою нову домівку безліч страшних і незвичайних істот - мутантів, які схожі були на кажанів, злиднів або навіть на щось зовсім інше.

Олексій був не один у своїй місії. Його товариші прокладали стежки відміченими кольоровими стрічками, наголошуючи на небезпеці і ділячися інформацією про аномалії. Кожен новий крок був ризиком, але це - саме те, чому вони вчилися впоратися ризикуючи для того, щоб отримати найбільшу винагороду.

Тим часом, сонце спускалося за горизонт, створюючи в Зоні особливу атмосферу. Усі різні залишки тут виглядали ще більш загадково та навіть жахливо. Через це Олексій зупинився, спостерігаючи за тим, як останні промені світла грали на руїнах.

"Зона, - прошепотів він собі, - що ти приховуєш цього разу?"

Глава друга: Сталкерське життя

Зона завжди була непередбачуваною та небезпечною. Сталкери, як Олексій, навчилися жити в цьому світі загадок і смертельних пасток. Їхнє життя було завжди наповнене ризиком та невідомістю, але це не зупиняло їх рухатися вперед і долати зону в пошуках артефактів.

Олексій рушив глибше в Зону, ідучи обережно крізь розпадаючіся будівлі та мілітаризовані пункти. Потерті камуфляжні ряди і старі автомати свідчили про те, що інші сталкери здійснювали подібні походи в цих околицях.