Пройшов нудний урок, і Рін підійшла до її нового сусіда по парті:
-Чому ти мовчав? Скажи будь ласка,як тебе звати,я дуже хочу з тобою дружити! –насправді Рін трішки брехала,вона не дужк хотіла з ним дружити,але краще вже мати хоч якогось друга.
Хлопчик все одно мовчав,і косо подивився на нову однокласницю. « Може краще з ним не зв'язуватись?»–подумала вона,але різке бажання і надія на цього хлопця були сильніші.
До кінця уроків хлопець мовчав,і відсторонювався від дівчинки, але під кінець він не витримав і крикнув:
-Та Мінхо я,Мінхо! Відчепися вже від мене!–Рін була трішки шокована такою різкою відповіддю,але знову запитала його:
-Будемо дружити? –Хлопчик зрощумів,що вибору в нього нема,і погодився.
Пройшло вже 2 місяці. Рін і Мінхо здружилися,і стали найкрашими друзями. Вони все робили разом,де б вони не були. Рін вже звикла до своєї школи,і була щаслива,що в неї з'явився такий добрий друг. Так,Мінхо був дуже хорошим і добрим,хоч і мовчазним.
Одного разу Хо запросив Рін до себе додому,на що та погодилась. Дім в хлопчика був досить великим,в нього все було в бежевих і коричневих тонах,все виглядало дуже стильно і красиво.
-Вау,в тебе тут дуже гарно!
-Так,в мене мама просто дизайнер інтер'єру,і вона вирішувала вигляд нашого дому,–трішки хвалькувато сказав хлопчик. Він провів Ме Рін до своєї кімнати. «Вау,о це так в нього кімната!» подумала Рін.
- В мене є дуже багато маленьких моделів мотоциклів,коли я виросту,я куплю собі найкращий мотоцикл у світі і буду тебе на ньому катати! -Весело розказав Хо своїй подрузі. «Надіюся твоя мрія збудеться,мій хороший»...
