нерідна сестра

чи польбиш ти мене Хьоджине?

Пройшов місяць... Всі проснулися. Ну правда не в один і той самий день,  але все таки радує те,що вони просунулися ане вмерли. Першою проснулася Чон Мійон, далі Чон Чонгук. Ну а четвертою і п'ятим Лі Шухуа та Лі Мінхо.  Шостим Лі Фелікс і послідним сьомим Чон Хьоджин.

Всі роз'їхалися, але перед цим ще трохи погостювали в Чонів. Роз'їхавоись знову залишилися тільки Йєджі та Хьоджин. Їхні батьки поїхали по роботі, тому залишили їх на одиниці за умови,що вони хм будуть телефонувати. Джинні~ якого пам'ятали Є Чі сильно помінявся. Лікар про це казав, тому дівчина просто чекала. Чекала коли хлопець зможе відчути себе у власній тарілці.

Хьоджин майже нічого не пам'ятає. З цим Чон довго не могла змиритися.

Хлопець та дівчина нарешті пішли до школи. По дорозі вони зовсім нічого не говорили. Хоча так і було раніше. Але й це не підбадьорило хоча б трохи Є Чі.
-О! Привітулікі!- побачивши Чон закричали її подруги.
- Привітики дівчата!- Привіталася Йєджі.
Дівчина спробувала посміхнутися хоча це в неї взагалі не вийшло.
- Тааааак! Пам'ятаєш, що и нам повинна розповісти!- нагадала подрузі Джису
- Так. Але давайте ввечері. Я вам можу потім написати?- Й
- Добренько. Буду чекати- Джен
-А зараз на урок!!- скомандувала Джису
- Добре Чичу!- Ліса
- Удачки всім на уроці!- Джису
- Дякую і тобі- хором відповіли дівчата.

Так вони й розійшлися. Є Чі була спокійною. До того моменту як сталася та подія. Вона трохи стала нервовою. Час від часу дівчина поглядала на Джинні. Добре що цього ніхто не помічав.

З дівчатами вона бачилися в їдальні.  І так скоро минули всі уроки. Тому після уроків подруги ще раз зустрілися.
- Так давайте прогуляємося?- запропонувала Дженні
- Вибачте я не зможу- сумно відповіла Йєджі
- Чому?- Спитала Розе
- Ну... Після ситуації потрібно прийти в себе. Надіюся ви зрозумієте мене- Й
- Звичайно Джі!- Джису
- дякую. Пака. Гарно вам погуляти!- Й
- ти точно не підеш?- Ліса
- Вибачте, але ні- Й
- пака!- Дівчата
Вони обнялися і пішли.

Так продовжувалося місяць. Батьки повинні повернутися аж через 6 місяців. Йєджі зрозуміла,що закохалася в свого нерідного брата. Вона не могла терпіти цього. Але й признатися було стидно. Може він її не любить плюс буде щей насміхатися.
- добрий ранок Хьоджине- Майже сухо сказала Є Чі.
Вона дуже стомилася. Стомилася мучити себе думками, що її любов не взаємна. Після події хлопець відносився до неї не так як раніше... Зовсім не так.
- Добрий ранок моя любила сестричко!- радісно промовив Чон. Що,що а от цього Йєджі точно не очікувала.
- хаххах... Що з тобою?- Й
Хлопець нічого не відповів тільки підійшов ближче до дівчини та обняв її за талію. Було видно,що зараз хлопець на 7 небі від щастя.
- так,що сталося?- Й
- Я все згадав!!- радісно вигукнув Хьоджин
- Правда?!- Йєджі

Дівчина була дуже рада за хлопця. Вона теж обняла його. Вони разом поснідали та відправилися до школи. По дорозі Джинні~ розповів,що він коли проснувся пам'ятав всіх крім Йєджі. Він навіть через місяць не міг її згадати. Він вивчив її ім'я завдяки Феліксу. Також не забув додати,що завжди думав про Є Чі як про якусь дивну дівчину. Він так думав весь місяць. Йєджі це все уважно слухала. Вона була рада,що він все згадав. Але чомусь її ім'я він не пам'ятав... Чому тільки її ім'я?

Подругам Йєджі це теж розповіла.
- Слухай... Може Хьоджин тебе цей... Любить?- Сказала в голос Джису
- Пф... Ще б чого?- фіркуна на неї Йєджі.
- Ооооо! ВИ б були гарною парою!- Промовила Розе
- Розмріялася!- Йєджі
- Чула якщо після сильного удару людина не пам'ятає чиєсь ім'я то вона в того закохана!- Дженні
- ооо! Ще один привід для святкування!- Джису
- ДЖИСУ!- Й

ВІД АВТОРА:
НУ ОСЬ І ПІДХОДЯТЬ  ПОСЛІДНІ ГЛАВИ ФАНФИКА. НАПИШІТЬ ЧИ СПОДОБАВСЯ ВІН ВАМ?