4 Частина

174 13 0
                                    

Фелікс стоїть і не розуміє що трапилося навіщо вчитель поцілував його і так просто пішов . Фелікс ще стояв хвилин 20 і пішов додому . А дома ні кого нема і він не знає де себе діти але коли він споминав як він спав у Хьонджина на руках тай ще і чуствувал тепло то йому було комфортно і він хотів бути завжди з ним але учень і вчитель це не совместимо . Потім хтось подзвонив в двері. Кому нада в 11:00 ночи іти в гості цікаво 🤔
Ф: хто там?
Х: це я вчитель хван
Ф: аа..тоді проходьте
Коли Хьонджин зайшов то побачив як у Фелікса були мокрі очі і перший почав діалог.
Х: ти що знову плакав?
Ф: Та ні я просто вмивався і ви подзвонили в двері ось і забув витерти очі
Х: ти брехати не вмієш ? Так?
Ф: не .. вмію .. так. .я плакав..бо мені сумно тут одному жити ... Тут темно і немає с ким обійнятися...
Х: так ти можеш домене переїхати? як що хочеш?
Ф: А ви не будете проти ?
Х: ні зовсім ні . Я бачу як ти страдаєш і завжди запухший . Мені сьогодні сказали що ти плакса і я сказав так якщо щось станеться з феліксом то вам не жити . Тільки більш грубим тоном .
Ф: Ви за мене заступились? Але навіщо?
Х: Бо я знаю як це у мене була подруга яку так само цькували і я не можу дивитися на таких які цькують за не що мені це сумно . Розумієш ?
Ф: розумію.. дякую що не покинули мене як не потріб на свалку . Я хотів комусь розповісти. Але....
Х: але що ??
Ф: я ще не повністю готов на таку тему говорити . Якщо я щось буду казати про батьків то буду плакати .
У мене є травма дитинства.
Х: яка??
Ф: ну це психологічна травма . Я коли був малий то мої батьки попали зміною в дтп і я і мама вижили ала папа ні він загинув на місці.
У Фелікса потекла сльоза і Хьонджин побачив це і обійняв як тоді в школі.
Ф: мама... Не ...витримала.......і втопилася на моїх........... очах......
Х: боже мій я тобі співчуваю але ти це бачив як...мама і...папа поморели.
Ф: так .... Папа був в....есь в ....порізах..і його тіло було все росфарбоване ранами. А мама тонула коли пішла плавати я відвернувся а коли повернувся до річки то її вже не було я сидів плакав кричав мама але коли прийшли люди  з бан чаном бан чан мене заспокоював а папа його пішов шукати мо..ю маму...я бачив.її льодяні очі..а потім у мене потемніло в очах і я був в лікарні, лікарі сказали що я просто перенервував і все а потім ви знаєте.
Х: так знаю . Я хочу тобі сказати те що казав іншим те що ти втратив то воно залишається в сердці і в пам'яті але життя іде далі і ти ідеш далі і батьки спостерігають за тобою з небес і вони щасливі що ти ідеш далі в майбутнє.
Фелікс плакав і не міг зупинитися бо він знав як хоче щоб Хьонджин не уходив і не покидав його.
Пів години потім
Хьонджин помітив що Фелікс спить обіймає його але Хьонджин не збирався нікуди іти просто сидів і дивився на  це сонечко яке так кріпко тримала руку Хьонджина і спало але Хьонджин тільки гладив маленьку ручку фелікса від чого фелікс відчував комфорт і тепло феліксу було добре, добре ще йому так не було ні коли . Хьонджин замінив йому батьків і він йому вдячний як ніколи.
Так і пройшов місяць вони були не те що знайомі а друзі і браття Хьонджин забрав фелікса до себе і купив йому супер дорогий одяг та взуття і не тільки😉
Продовження слідує 🐥🦊🐹🐷🐰🦦🐺🐶

Кохання змінює всеWhere stories live. Discover now