Поворот

Розділ 35

"Як всі тримаються?"

Кішіар, який призупинив крок, щоб уважно роздивитися камінь, обернувся до інших, ніби даючи якусь оцінку.

"Раніше ми зупинялися трохи далі звідси. Приблизно стільки ми можемо витримати, поки боги оберігають наші тіла".

Генерал Джино відповів першим. На поверхні він здавався спокійним, але коли він наближався до каменя, його рухи поступово сповільнювалися. Це означало, що він відчував тиск, достатньо сильний, щоб обмежити рухи Майстра Меча.

"Я, ну, моя шкіра трохи болить, але я думаю, що можу пройти трохи далі".

"У мене те ж саме. Таке відчуття, ніби щось колють в обличчя, але я можу це витримати".

"Я в тому ж човні".

Після відповіді Канни, Хінн і Гакане також долучилися до розмови. Оскільки Хінн, вочевидь, поділяла думку брата, залишився тільки Юдер.

"Я теж."

"Я такий самий, як і ви. Це досить неприємно, але терпимо. Якщо всі п'ятеро з нас відчувають одне й те саме, то це, швидше за все, через те, що ми - Пробуджувачі".

Кішіар посміхнувся, здавалося, йому було весело. Перш ніж рушити далі, він подивився в бік Червоного Каменя, а потім віддав короткий наказ генералу Джино.

"Генерале, вам не потрібно йти за нами до кінця. Просто залишайтеся там. Ми з кавалерією повернемося".

"...Зрозуміло."

Вони почали обережно рухатися. Тепер камінь був так близько, що вони могли доторкнутися до нього, якщо впадуть.

У міру того, як вони наближалися до каменя, колючий тиск на шкіру посилювався, і кожен крок ставав незрівнянно важчим. Це було схоже на силове просування глибинами розбурханого моря.

Але це не було настільки боляче, щоб впасти, проливаючи кров. Це було напрочуд терпимо, до вражаючого ступеня.

"Всім стояти."

Нарешті, коли Кішіар оголосив, що можна не йти далі, вони були лише за десять кроків від каменя.

«Це Червоний Камінь.»

Він не очікував побачити його так близько, таким чином. Юдер спокійно подивився на напівпохований Червоний Камінь і глибоко вдихнув.

«Це лише камінь... Але не будемо втрачати пильності.»

"Виглядає напрочуд звичайним."