Цілунок вампіра

6

Через чотири  дні

Сон

—Чекайте, будь ласка,— зі сльозами на обличчі просить блондин, він біжить за жінкою, аби врятувати себе від справедливості. Хлопець готовий все віддати, аби зупинити її —Я все поясню, тільки, благаю, не розказуйте йому.— в істериці кричить молодий юнак. Він не хоче все втратити, бо все, що він має - дороге і рідне для нього. Та все ж, якщо це правда то чому зрадив?

—Хе Боме, я не можу збрехати своєму сину. Він повинен знати правду. Ти його обманув,— жінка ні на секунду не зупиняється, йде дальше довгими коридорами. Вона впевнена в своєму рішенні, навіть якщо воно може розбити серце.

—Він зрозуміє, прошу, зрозумійте й Ви також, Королево!..— шаленіє Хе Бом і далі слідує за нею. Він рукою хапається за доли її сукні і тягне на себе.

—Він ніколи не зрозуміє і не пробачить. Він життя би віддав але тебе б не зрадив!— Королеву починають охоплювати негативні емоції, коли вона розвертається і бачить обличчя Хе Бома,— Про що ти думав, коли вирішив діяти проти мого сина? Ти ж йому серце розбив,— Королева намагається контролювати себе і не зашкодити хлопцю, тому вона обертається і йде далі до головних дверей.

—Я не мав вибору. Мене могли вбити!— блондин далі йде за жінкою та вже хоче розказати про свою сумну історію. Але жінка повертається до нього і вимовляє:

—Краще б ти вмер і не зрадив його. Ти просто боягуз, — старша йде далі коридором і звертає на право. Попри всі прохання Хе Бома, вона, як мати, мусить розповісти про це. Вона тільки дбає про свого сина і про його добро. Рано чи пізно він би всеодно дізнався і біль був набагато нестерпнішим ніж зараз.

—Будь ласка...— плаче юнак та падає на коліна перед Королевою.

—Ні! Я люблю тебе, Хе Боме, але твій вчинок не простити. Через тебе не тільки мій син буде терпіти, а й весь народ. Ти хоч розумієш, що вся країна під загрозою війни, а все через тебе і твоє боягузтво.— Жінка не зупиняється, не дивиться на істерику, йде до головної зали замку, лишаючи хлопця в істериці.

Коли до дверей лишається всього декілька метрів, жінка чує звуки плачу та бігу, а потім... А потім різкий та пекучий біль в животі і осиковий кілок. Жінка прикладає руки до плаття на котрому чітко видно пляму крові.