Жахливий день, що зблизив нас

А шо далі? А далі звіздець..

І треба відати належне, спали хлопці, як убиті. Але не довго о 6.53 їх розбудила тривога. Вони пішли у коридор відсиділи годину, подрімали і пішли робити каву.
-не хочу нікуди йти.... - сказав Федя попиваючи свою філіжанку кави
- ні, мій дорогий, ми підем гуляти! - гучно заявив Гоголь
-ех... Ну будь ласка..
-Йдем і крапка- з "серйозним" обличчям сказав Микола
-А якщо поліція?
-Ееееее....про це я не думав
-Правильно, правильно. Ти мені розповідав, що одного разу тебе майже не затащили до психіатрії, і ти ходиш до психотерапевта, по-моєму через РДУГ і тривожний розлад. А я нічим некращий. Також майже поклали в психіатрію, але через депресію та тривожний розлад. Тому питання, ти про свої психічні хвороби маєш мед.карту або історію?
-ні, але маю про завищений тиск, а у тебе, настільки я пам'ятаю занижений?
-також правильно, лишилось лише довідки знайти..
-І МИ ПІДЕМ ГУЛЯТИ!?
-ех... Прийдеться
-ура, ура, ура. Усе я пішов шукати - Микола швидко допив каву, і побіг шукати свої довідки, декілька разів спотикнувшись та майже впавши, проклинаючи увесь світ, під тихий смішок Феді,який мирно попивав кавусю, і знав де лежать його документи.Допивши кохве парубок пішов до свого чемодану, і за хвилин 5 знайшов усе, що йому було потрібно. А Коля ще рився і шукав, розводячи рейвах.
-Коля, ти все?
-2 хвилини, будь ласка!
-добре, добре, піду тобі допоможу - Федя пішов до кімнати Миколи і побачив картину, навколо комоду розкидані папери, які перебира Микола намагаючись знайти останню довідку, і вже через секунду
-о, я усе! Тіки залишилось прибрати...- сумно мовив Гоголь і прийнявся збирати, і йому без попередження почав помагати Федя . Коли ж вони закінчили Гоголь пристрасно поцілував Федора, а навіть коли закінчувалось повітря вони переривались щоб вдихнути і так через велику кількість поцілунків, Гоголь підняв Достоевського і почав з ним танцювати вальс. Федору ця ідея сподобалась, але так, як Дост низенький він вічно спотикався, двоє впали і почали сміятися.
-ну, все пішли гуляти - сказав Микола і почав вставати
-ех... Добре - сказав Федір і піднявся з підлоги й пішов вдягатися.
Від цього Гоголь почав стрибати, як мала дитина і побіг переодягатися. Церез 20 хвилин двоє хлопців були готові, й одягали верхній одяг. Вийшовши з будинку і пройшовши до Стрийського парку вони побачили достатьно дивну картину:
Поблизу входу стояли два хлопця, яким з вигляду років 18-20 і сварилися. Один був високим шатеном, а другий низьким і рудим. Як ви вже зрозуміли, це були Дадзай і Чюя, які у сотий раз чубилися. До того ж, їх шиперили половина дівчат з універу, інша половина закохана, хто у Дадзая, а хто у Чюю.
Микола почав дуже голосно з цього ржати, а до слова стояли вони у 80 м від шатена і рудого, й через це через 0,5 с, у біловолосого був щелбан від Чюї. Це не зупинило Колю, а Чюя, до слова, хотів уже коцнути першого, але Дазай швидше й зупинив від цієї затії Чюю, а Федя з горем навпіл заткнув Миколу. Коли двоє буйних вспокоїлись, їхні "хлопчики" їх відпустили. І почалося..
-ну, привітик, Коля. Як живеться і хто цей хлопчик? - з деякою сатирою спитався Дадзай
-те, що я нижчий за Миколу на 6 см не робить мене ХЛОПЧИКОМ!! - прикрикнув Федір
Дві секунди і Дазаю прилетів сильнющий підзатильник, від чого брюнет зашипів від болі.

-Кхм,перепрошую,так хто це Коля?
-Ну це... -Микола подивився на Федю, він не знав, що сказати своїм друзям. Але Федя кивнув головою, на знак згоди, і Коля після п'ятисекундної паузи сказав-... це мій хлопець, якось так..
-Що!? - хором спитали Дадзай з Чюєю.
-так, я хлопець Миколи, а що?
-а скільки ви уже зустрічаєтесь? - перше логічне питання, яке сказав Дадзай
Микола і Федір моментом повернули голови один до одного. Ніхто з двох хлопців не хотів давати відповідь, бо "один день" - це не відповідь, а може навіть не відносини.
- не хочете розповідати, будемо триндіти ми! А ви знали що половина наших дівчат закохана у нас, а інша шиперить. Вгадайте хто правий? - спитався Дадзай
-тут є подвох тількі який? - спитався Микола
-Другі - не довго думаючи сказав Федір.
-ого, з першого разу, ніхто до того... - почав Осаму, але його нагло перебили
-Дадзай, твою ж наліво, вони перші кому ти взагалі ставиш таке питання! - перебив Накахара
-Тц, Чюя не бубни
-Так, стоп зупинилися! А то дві години пройде,як ви помиритесь, а я з Федьком не дуже хочемо морозити свої дупи! - запротестував Коля
-

я взагалі за те, щоб дома посидіти, та попити чайочку- тихо сказав Федя
Микола зиркнув на Федю і сказав
- Вирішено, ми йдемо гуляти!
- Дуже цікаво, куди? - спитав Чюя
-Ем... Ну... Незнаю -чесно сказав Коля
Усі притихли. Ніхто не знав куди піти. Федя не знав, бо тіки учора приїхав. А решта, тому що усе було зачинено через воєнний стан.
- здаюсь, ідея піти додому і попити чайочку була найкращою... - сказав біловолосий
-Опа, так ти мене почув - з лисячою посмішкою мовив брюнет
-Ага, але питання, до кого? - сказав
Дадзай
-До тебе - з серйозним обличчям сказав Чюя
- До мене, так до мене - сказав Осаму і пішов, поки решта хлопців дивилися на нього очима по п'ять копійок
- Чому ви так на мене дивитися пішли - сказав шатен
-Дідько Дадзай, я пожартував! - крикнув Чюя і побіг за шатеном
-Ой, я додому- сказав Дадзай і рванув у напрямку до своєї квартири
- Коль, мені здається, що якщо ми їх залишемо то вони один одного вб'ють
- Не один одного, а Чюя Дадзая , тому побігли за ними - Гоголь взяв за руку Достоевського і так вони побігли один за одним. Дазай від Чюї, Чюя за Дадзаєм, а Коля і Федею за ними, щоб ніхто і нікого не прибив. І чере 10 хвилин гонитви, Дадзай підбіг до одного з під'їздів і відчинив двері, і зі швидкістю світла побіг на п'ятий поверх, на останній поверх. Через те, що двері повільно зачиняються у будинок також забігли Чюя, та Гоголь з Федором. І так, з відривом в один поверх вони бігли по сходам. Коли Дадзай відчиняв двері, і уже вставляв ключі у другий замок, на нього з розгону влетів Чюя зі словами, що Дадзай ідіот та не розуміє елементарних жартів. Ще через хвилину прибігли Микола з Федором. Та поки Федір віддихувався, Микола відтягнув та заспокоїв Чюю. Коли Дадзай прийшов в себе, він відчинив двері та усі четверо хлопців зайшли у квартиру шатена.
--------------------------------------------------------------
АААААААААААААААААААААААА, шо за грець? Я цю главу два тижні писала, не прибивайте. 1013 слів. У півтора раза менше...