Автор: дівчина після того як посварилися з братом вибігла з особняка і більше туди не поверталася. Їй не було куди йти, йдучи по дорозі вона тихенько плакала , вона не знала ні що їй робити ні куди йти та і їжі та води вона з собою не брала. Довго вона бродила запустилими вулицями уже світліти почало , по тихенько вставало сонце виходили люди з своїх домівок годувати сільське господарство. Почався легкий дощ
Со йон пробрало від холоду їй було страшно і самотньо в цей час їх сім'я завжди збиралася на сніданок за столом чувся веселий гомін, сміх Ма йон а тепер цього не має <я одна > ехом роздавалося в голові
Со йон, тепер вона не почує таких дурнуватих але таких улюблених жартів брата, дзвінкий сміх
Ма йон татове буркотіня , коли він читає газету і п'є каву постійно свариться щоб діти не шуміли але вони його не слухали і продовжували дурачитися. Коли Со йон згадала про це в неї на очах знову почалися навертатися сльози .
Со йон: як він міг чому він мені нічого не сказав я ж його сестра я маю право знати
Лей: а ти чого тут стоїш замерзнеш, промокнеш захворієш ще ?!
Со йон: та йти мені і нікуди
Бабуся: давай до мене в мене чаю тобі заварю висохнеш хоч висохнеш
Со йон: ні ні я не хочу вам лишніх проблем робити віші рідні напевно будуть проти щоб я приходила
Лей: ні все добре не приймайся
Со йон: добре велике дякую вам
Лей: не має за що
Автор: після не довгих вмовлянь хлопець запросив Со йон в дім. Як тільки дівчина зайшла в коридор в ніс вдарив запах свіжого молока, сушених, трав. В каміні потріскували дрова там було так тихо і спокійно.
Лей: Ну чого стоїш заходь
Со йон: дякую
Лей: сідай ось чай розкажи що трапилося
Со йон: Моя мама і сестра згоріли сьогодні в ночі брат виявився одним з богів батько жорстокий та і не має його тут він поїхав ще три дні тому і скоріше всього більше не повернеться а більше рідних в мене не має. Ну хіба що бабуся але вона дуже далеко.
Лей: не легко тобі прийшлося.
Со йон: та... я... в порядку звикну як не будь.
Лей: знаєш най сильніша біль, це біль утрати рідної людини по собі знаю. Я тебе прекрасно розумію тому пропоную залишатися в мене стільки скільки потрібно.
Со йон: серйозно правда !!?
Лей: так разом якось веселіше
Со йон: дякую вам велике обіцяю старатися щоб не завдати вам не приємностей.
Лей: не переживай почувай себе як у дома
Со йон: я можу приготувати вечерю
Лей: не варто я сам
Со йон: ні ви мене прихистили тому всі хатні роботи візьму на себе
Лей: добре але якщо треба поміч кажи
Со йон: добре
Автор: дівчина прийшла на кухню і почала готувати вечерю в дитинстві мати вчила її готувати тому щось вона вміла. Вона приготувала овочеве рагу по рецепту матері.
Лей: смачно пахне
Со йон: дякую. Це рагу по рецепту мами коли була маленька вона мене навчила
Автор: Лей та Со йон повечеряли та розійшлися по своїх кімнатах.
Лей: це твоя кімната солодкий снів
Со йон: вам теж
Лей: давай на ти
Со йон: добре тоді тобі теж
Автор: після побажань солодких снів Со йон зайшла в с свою кімнату і побачила що на її ліжку лежить чистий одяг. В голові Со йон пронеслось*він піклується про мене?* Переодягнувшись дівчина лягла під ковдру та почала роздумувати над тим що з нею трапилося.
Со йон:*чому я не захистила
Ма йон , маму? Чому послухала Седжу їх ще можна було врятувати а...я... Що просто налякалась чи просто не розуміла що зі мною коїться в одну мить все моє дитя рухнуло... Я теж мала загинути? А Седжу... А! І чим він тільки думав але в любому випадку я не здамся я помщуся за Ма йон і маму* Хоч ти мене і не чуєш але Я НЕНАВИДЖУ ТЕБЕ СЕДЖУ НЕНАВИДЖУ!
ВИ ЧИТАЄТЕ
таємниці небес
Aléatoireця історія по більшості це філософія. я хотіла показати іншу сторону людей те що пишуть в казках Це прикрашена фантазія Дісней а я своєю розповіддю хотіла показати що таке жорстокість і як це погано. ця історія не рекомендується до прочитання людей...