Вікна навпроти

ЗамОк

— То ти тепер із ним листуєшся? — вигукнув Техьон на всю вулицю, нагадуючи, чому не варто було йому нічого розповідати.

— Ну, так, було кілька разів.

— Перекидаєтесь нюдсами?

Паку захотілося вдарити свого друга, але натомість він лише роздратовано зітхнув.

- Ах, ну так, навіщо робити фотки, коли можна просто до вікна підійти.

— Заткнися, Техьон, — пробурмотів Чимін, додаючи:

— Ні, серйозно, не можна нікому про це розповідати, розумієш?

— Звичайно, я ж не зовсім недоумок. Усі знають, що викладачам не дозволено вступати у зв'язок зі своїми студентами.

Хлопець насупився.

— А що буде, коли...

— Дисциплінарна комісія для вас. Тебе, звичайно, не відрахують, а от його можуть звільнити, — Техьон знизав плечима, ніби вони говорили про розпродаж чи погоду.

- В сенсі? - серце Пака пропустило удар.

Що за дурниці, дві дорослі людини, бо якого хрону...

- Ну ти сам уяви, - збив його з думки друг. — Все виглядатиме так, ніби він скористався становищем. Хіба ти не чув, подібний скандал був у Пусані. Якась вчителька переспала зі студентом.

Очі Чиміна округлилися. Звісно, ​​він нічого такого не знав.

- І що було?

— Пацана виставили жертвою, а її відсторонили та змусили ходити на зустрічі анонімних німфоманів, — хмикнув Кім. — Не таких уже й анонімних, як бачиш... Але тобі про що переживати?

Пак насупився, не розуміючи, про що говорив друг. Звичайно, він ще не переспав із Мін Юнгі, але хто знає...

Техьон швидко помітив вираз його обличчя, пояснюючи:

— Це ж необов'язковий предмет, можеш змінити наступного семестру. Тоді ти не будеш його студентом, а Юнгі – твоїм викладачем.

Хлопець розуміючи хмикнув, трохи розслабляючись. Кім під боком заграв бровами, повністю псуючи цю розмову.

— А що, кролики, ви вже встигли переступити кордон ділових стосунків?

Чимін закотив очі, відмовляючись відповідати на щось подібне.