К сожалению, это изображение не соответствует нашим правилам. Чтобы продолжить публикацию, пожалуйста, удалите изображение или загрузите другое.
Джейн: на вид звичайна та весела дівчина, але так булоне завжди...
10 років тому:
Маленька дівчинка бігає по кімнатам печери, весело сміючись, відкривши двері маленька Джейн забігає в кімнату і залізши на ліжко починає по ньому стрибати.
Джейн: Тату! Тато прокидайся.
З під ковдри показалася голова змії, так-так батька Джейн анакондай.
Пайтор: Що сталося? Джейн: Ти що забув? У мене сьогодні день народження. Пайтор: Звісно я пам'ятаю, як я міг забути що в моєї крихітки день народження.
Взявши доньку на руки, анакондай вийшов з кімнати і попрямував в сторону головного залу. Зайшовши в головний зал, Пайтор поставив доньку на землю і подійшов до столу. Далі відкривши шухляду анакондай дістав звідти маленьку коробочку.
Пайтор: З днем народження.
Пайтор вручив дівчинці коробку, відкривши її Джейн побачила маленький кулончик.
Джейн: Ого, дякую!
Дівчинка підбігла і обійняла батька. Як тільки Джейн відсторонилася від анакондая все різко почало трудитися, наче при землетрусі.
Джейн: Що це? Пайтор: Я не знаю.
Пайтор схопив дівчинку на руки, і поніс її до кімнати. Забігши в кімнату, анакондай поставив дівчинку на землю.
Пайтор: Люба, сховався і не висовувайся. Джейн: А ти? Пайтор: Я сказав тобі сховатися! Пробач, просто пам'ятай, що ти справжній анакондай. Джейн: Але я не така як ти. Пайтор: Твоє татуювання на спині, воно особливе, і саме тому ти кровна спадкоємиця. Джейн: Мг. Пайтор: А тепер ховайся.
Далі анакондай зник з виду дівчинки, а Джейн швидко залізла під ліжко і почала плакати. Коли все стихло Джейн не наважувалася вилізти, тому залишалася під ліжком, але в кімнату хтось зайшов і почав по ній ходити. Джейн ще сильніше залізла вглиб, але різко під ліжко заглянув, якийсь дідусь.
