Любовний сервіс

Частина 16

Техьон ступив у квартиру Чонгука, відчуваючи, як його серце б'ється в грудях. Він ніколи не був тут раніше, і його охоплювало одночасно хвилювання і цікавість. Його зустрів просторий коридор, який відзначався сучасним дизайном. Він був оздоблений в стилі, який поєднував в собі мінімалістичність і зручність. Стіни були вкриті світлою фарбою, а на підлозі був паркет з теплим відтінком, який створював атмосферу затишку. Знявши верхній одяг і взуття, хлопець обернувся, щоб поглянути на чоловіка, проте той лише жестом руки дав знати, що потрібно пройти у вітальню. Техьон відчув, як його охоплює хвиля дискомфорту. З одного боку, емоції на парковці все ще вирували в ньому, а з іншого - він лише зараз почав замислюватися, що ж не так з Чонгуком. Його мовчання почало викликати певні хвилювання, а починати розмову самому Техьону було не по собі. Він вагався, чи варто доторкнутися до цієї теми, не бажаючи руйнувати атмосферу, але одночасно відчував потребу розібратися в ситуації.

Техьон ступив у вітальню, і його погляд одразу ж прикувався до фотографії, що висіла на стіні. На ній був зображений Чонгук, але зовсім інший, не той, яким його знав хлопець. Підійшовши ближче, він помітив, що чоловік на зображенні був молодший, приблизно 18-20 років, з вигорілим блондом, у рваних чорних джинсах без футболки, і в руках тримав лише одну зів'ялу троянду. Хлопець відчув, як його охоплює хвиля цікавості. Яким був Чонгук у ті часи? Очі Чонгука на фотографії були холодними та неприступними, неначе він дивився крізь об'єктив у якийсь далекий, лякливий пейзаж. Крізь вигоріле волосся проглядали темні корені, що натякали на поспіх або небажану зміну іміджу, а троянда в руці здавалася майже штучною, її оксамитові пелюстки немов вилиті з воску. Її колір, колись яскраво-червоний, тепер тьмянів, вицвітав від часу або, можливо, від байдужості. Шипи стирчали, мов голки, готові пронизати будь-кого, хто наважиться занадто близько підійти. На фотографії чоловік  тримав троянду недбало, його пальці ледь обіймали стеблину, ніби він ось-ось збирався кинути її на землю. Вся ця картина навіювала відчуття тривоги та невизначеності. Було незрозуміло, що саме криється за його холодним поглядом: біль, гнів чи просто втома? Розглядаючи знімок він відчув як руки Чонгука обгорнули його талію притискаючи до себе. Тіло чоловіка було мов тепла ковдра, що огортала Техьона, даруючи затишок і безпеку. Його сильні, але лагідні руки стиснулися на талії хлопця, притягуючи його ближче, ніби боячись, що той зникне. Він притулився до Чонгука, відчуваючи, як його думки тануть під лагідним дотиком. У цей момент світ здавався таким простим і зрозумілим. Все, що йому було потрібно, це ось так, у обіймах Чонгука, відчувати його тепло. Чоловік ніжно поцілував Техьона в маківку, і хлопець відчув, як мурашки пробігли по його тілу. Він закрив очі, насолоджуючись моментом.