Жарти скінчилися

2

Концерт на честь річниці заснування компанії пройшов з розмахом. Всі діючі артисти JYPE, навіть кілька тих, хто вже на цей час закінчив сценічну кар'єру. Керівництво не пошкодувало грошей, щоб створити справжнє шоу. І, судячи з того, наскільки несамовито верещали фанати, їм це вдалося.

3RACHA теж вперше за довгий час вийшли на сцену в повному складі. Чан вже встиг забути це неймовірне відчуття, коли стоїш перед десятками тисяч людей, і кожен з них підспівує їхнім пісням. Радість, адреналін, краплинка ностальгії і все це помножене на чисту ейфорію. Значить, щось він в цьому житті зробив правильно, раз заслужив таку любов та віддачу від всіх цих людей.

Дивитися на виступи своїх колег з-за лаштунків теж було неймовірно. Особливо розуміти, що сам доклав руку до створення чималої частини пісень, що звучали сьогодні. А коли на сцену вийшов Хьонджін... Що ж, Чан визнавав, він міг бути не надто об'єктивним в тому, що стосувалося його хлопця, але якщо відкинути особисте та хоча б трохи ввімкнути професіонала, то Хьонджін впорався на дев'яносто відсотків (п'ять він скинув за огріхи в вокалі і ще п'ять за те, що збився з ритму на приспіві другої пісні). Але що стосується драйву, тут вже Хьонджін запалив зал на всі сто. Бо як же йому пасувала ця грайлива сексуальність та зухвалі погляди, які він кидав в натовп, заграючи з публікою.

І, здається, повело не тільки Чана та вразливих дівчаток.

- Якби тобі довелося обирати між мною та Чаном, з ким би ти зустрічався? – раптом видав в мікрофон Чанбін, коли під кінець концерт непомітно перетворився на своєрідний фанміт, і всі виконавці зібралися на сцені, щоб поспілкуватися з прихильниками.

Зал після його слів вибухнув криками та свистом.

Чан що до цього присів навпочіпки, щоб зібрати з підлоги жменю різнокольорового конфеті, застиг з витягнутою рукою. Крізь пальці сипалися барвисті стрічки, але йому було байдуже. Він підняв погляд на друга, намагаючись зрозуміти, яку дичину той творить, а заразом передати одними очима все, що він про нього думає. Тільки Со на нього навіть не глянув. З широкою усмішкою та бісиками в зіницях той дивився за спину Чана, де в парі кроків від нього стояв Хьонджін.

Чану не треба було озиратися, щоб знати, на обличчі Джіна зараз промайнуло здивування, яке дуже швидко змінилося скептицизмом. Як і завжди, коли Чанбін в своїх жартах переставав відчувати кордони.