Жарти скінчилися

5

Міланський тиждень моди мав початися через два дні. Не те щоб Чан активно цікавився цією індустрією, хоча полюбляв красивий одяг. Хьонджін полетів в Італію ще вчора, як амбасадор одного з брендів він мав там бути присутнім. Чана вже не перший рік запрошували на такі заходи, і зазвичай він відмовлявся, бо відвідавши кілька років тому подібний показ, для себе вирішив, що то не його. Йому цілком вистачало відпрацьовувати разові фотосети для обкладинок журналу, а дивитися, як по подіуму крокують моделі, демонструючи жіночі сукні, йому не дуже цікаво.

І хоча він старанно ігнорував всі запрошення, модні дома чогось і досі продовжували надсилати їх, навіть після того, як він завершив активну сценічну кар'єру, наче оголосили змагання між собою, хто виманить до себе трохи нелюдимого продюсера.

Так, у нього й досі були кілька рекламних контрактів, та й пропозицій співпраці надходило достатньо, щоб і досі залишатися медійною персоною, тільки Чан не надто чіплявся за них, остаточно вирішивши, чому збирається присвятити решту свого життя.

Тому, коли Версаче вчергове передали, що хотіли б бачити у себе Бан Чана, талановитого співака/репера/музиканта/продюсера і просто прекрасну людину, він за звичкою хотів відмахнутися. І він би це зробив, якби не Хьонджін, котрий підписав з ними контракт пів року тому.

- Це мій перший великий показ. Я капець як хвилююся. Хочу, щоб ти там був зі мною.

Ну от як Чан міг відмовити?

Реабілітація Хьонджіна проходила успішно. Тиждень тому йому дозволили повернутися до тренувань. Звісно, з умовою, що ніяких надмірних навантажень та елементів з падіннями на коліна не буде. Хьонджін був радий і цьому.

Міланський показ мав стати першою крупною подією в графіку Джіна за останній час. Щоб порадувати фанатів своїм поверненням він збирався зняти там кілька влогів, для чого і вирушив завчасно. У Чана ж виліт планувався на завтра, і він намагався витратити цей час з користю, працюючи над зведенням нового альбому Хьонджіна. Тільки, здається, в оточуючих на це була своя думка.

З самого ранку його смикали по різних питаннях, наче половина персоналу компанії чарівним чином розчинилася і тільки Чан міг тепер вирішити їхні проблеми. Починаючи від корекції чужих текстів, закінчуючи зламаним кавовим автоматом біля четвертої звукозаписувальної кімнати. Але апогеєм всього стала поява на порозі його студії Кім Найон, головного юриста JYPE, чий відділ знаходився шістьма поверхами вище і вже точно не мав ніякого відношення до Чана.