Каратель

1

Дисклеймер!!!

У даному розділі присутні описи які можуть бути неприємні деяким читачам. Тому читайте далі з обережністю. Приємного прочитання.

- Максе, поспішай. Чого ти там застряг? – гукає веселий голос.

Молодий, симпатичний хлопець на вигляд років двадцяти семи, біг квітковим полем та сміявся у весь голос. Яскраві сонячні промені гріли його обличчя та робили щоки рум'янішими. Маленький та трохи кирпатий ніс вже встиг усіятися ластовинням. Вінок, сплетений з очерету, верболозу та польових квітів, ідеально пасував до довгого рудого волосся. Темні штани виразно підкреслювали його ноги. А вишивана синім, як волошка, сорочка, явно більшого розміру, розвивалася на вітру. Складалося враження, що замість юнака полем біжить справжній лісовий король. Тільки співаючих пташок, що тріпочуть своїми крилами, біля нього не вистачало для повноти образу. Хлопцеві було добре, адже він зі своїм коханим у такому чудовому місці. Ніщо не має їх турбувати. Вони в справжньому раю.

- Вже біжу, Юліане. Почекай на мене. – озивається його коханий. Чоловік був на вигляд трохи старший за Юліана. На противагу своєму хлопцю у нього замість вінка була одна єдина заправлена за вухо квітка маку, що чудово контрастувала з темно-каштановим волоссям. І під стать прикрасі, сорочка теж геть уся була вкрита яскраво-червоними візерунками. Але загальну картину псували чорні, як вороняче крило штани, підперезані шкіряним ременем.

Макс зірвався з місця та побіг наздоганяти свого коханого. Юліан був уже дуже близько, майже на відстані витягнутої руки. Ось він майже наздогнав його. Ще трохи – і це рудоволосе чудо буде у його обіймах. Але раптом чоловік перечіпається через якусь травинку та падає прямо на квітковий килим, приминаючи рослини під собою.

Швидко оговтавшись, він рвучко підіймається. Але краєвид довкола досить сильно та різко змінився. Небо затяглося темними густими хмарами. Десь на обрії були помітні перші спалахи блискавок. Вітер став сильніший, наче збирався перерости у справжній буревій. Квітки довкола втратили свою красу та поникли. А прямо попереду буквально в декількох кроках стояв його Юліан. Вінок вже повністю розлізся і окремі стебла стирчали у розкуйовджених, брудних пасмах. А одяг хлопця був увесь пошарпаний та просочений у багатьох місцях брудом та кров'ю.