Депресія

1 2 0
                                    

Серед ночі темної, без зірок,
Тягнеться тінь мого безсилля.
Душа блукає, мов самотній вовк,
В пошуках світла серед пустелі.

Дні розмиваються в сіру хмару,
Слова втрачають свій сенс і зміст.
Порожнеча стискає груди
І серце стогне у темному лісі.

Життя проходить повз мене тихо,
Радість стала примарою минулого.
Сльози ллються, мов ріка безмежна,
І ніхто не знає, як я страдаю.

Тіло важке, мов камінь, тягне вниз,
Кожен крок - це битва з собою.
Серед людей я самотній, чужий,
І світ навколо здається ворожим.

Кричу у порожнечу, та відлуння
Віддає тільки тишу і смуток.
Сила вичерпана, надія тане,
Темрява затягує все глибше й глибше.

Ніч накриває мене своїм плащем,
Сон приходить, як порятунок короткий.
Та пробудження приносить біль новий,
І коло замкнуте без кінця і початку.

Мрію про світло, про теплий промінь,
Щоб розігнав цю темряву в душі.
Але поки тінь тримає мене в щелепах,
Я залишаюсь у своїй безмовній пітьмі.

____________________
ТГК: читательская жвачка

https://t.me/zhvachkaa

TikTok: e_naitwud

Сборник Стихов Место, где живут истории. Откройте их для себя