Стрічки по склі повільно пливуть,
Не чіпаючи клубок із ниток.
Рухи нічого не сковує в мить,
А в душі океан знову затих.
Немає льоду чи пісні у серці,
Байдужі, безкраї, не твої тіні.
Не знайдуть ключі в душі,
Що, як гадали, жили там віки.
В очах немає блиску надії,
А іронія в голосі ляже навік.
Всі зірки тихим вітром розбиті,
А сни згубились у хаосі в мить.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вірші
PoetryЕмоції. Це річ, яка не завжди піддається нашому контролю. Це те, що існує разом з нами. Будь то радість і щастя чи страх і відчай.
