Прохолодний світанок, вкритий сріблястим інеєм, зовсім скоро мав змінитися на позолочений сонячними променями день. Обрій уже почав загоратися багряно-червоними вогнями, поступово забарвлюючи усе своїм світлом, немов бризками крові. Весняний вітер легенько погойдував уквітчані гілки сливових дерев, через що ніжні пелюстки все падали й падали на землю, немов сніг узимку. В повітрі витав їх солодкий аромат, настільки задушливий, що паморочилась голова.
В ранковій тиші, що супроводжувалася ледь чутним шелестом заплямованих кров'ю ночі дерев, пролунали кроки. Високий чоловік, тримаючи в лівій руці ліхтар, самотньо прогулювався безлюдним садом поблизу Імператорського палацу. Навколо нього безшумно літали світлячки, тому, піддавшись пориву, він потягнувся вільною рукою до них. Несподівано один із світлячків сів на його долоню і, привітно помахавши вусиками, полетів геть. На завжди серйозному обличчі чоловіка вмить розквітла гірка усмішка, після чого він попрямував далі.
Туман поволі вкривав землю, немов м'яка пухова ковдра, густий настільки, що не було видно нічого далі витягнутої руки. Чоловік щільніше закутався у теплу накидку, навпомацки рухаючись у бік озера в центрі саду. Нарешті він дістався озера й зупинився на березі, вдивляючись у дзеркальну поверхню води.
Тремтячими руками чоловік витягнув з рукава свого ханьфу зім'ятого листа. Дбайливо виведені кистю рядки з крижаним холодом повідомляли страшну звістку - його єдиний сенс життя загинув на полі бою, пронизаний ворожим списом. В думках промайнули спогади - перша зустріч у цьому ж саду, боязке зізнання під зоряним небом, пристрасні ночі у парчових простирадлах і довгі місяці очікування, сповнені тривоги та страху. Невиконані обіцянки померти в один день, скріплені кров'ю клятви бути разом до самої старості і навіть після смерті... Вперше з моменту отримання листа самотня сльоза котилася по обличчю чоловіка. Він зняв імператорський головний убір й поклав його на холодну, вогку землю, а сам, притиснувши листа до грудей, увійшов до озера.
- Нарешті ми воз'єднаємось з тобою, мій милий... Шкода лише, що на тому світі, ха-ха... - тихо розсміявся він перед тим, як повністю зникнути під товщею води.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Крізь полум'я болю у холод зірок
RomanceНе переклад‼️ Авторка: Мін Їньюе (明銀月) Улюбленець народу, кронпринц славетної Імперії Байхва, волею долі опиняється в епіцентрі війни, оголошеної сусіднім Королівством Фулянь. Прагнучи врятувати життя мешканців префектури Наньджу, яку намагається за...
