3

47 3 0
                                    

Чон: твої сили ще не зміцніли, тому ними не можна користуватися
Коли кулон засвітиться, покличеш мене

Т/і: ну ладно.. дякую...

Наступного дня

Т/і прийшла на роботу

Вона йшла у свій кабінет

По дорозі Т/і зустріла Чіміна

Т/і: привіт)

Чімін: привіт) як справи?

Т/і: привіт, нормально, а ти як?

Чімін: теж.. ти нормально почуваєшся?

Т/і: так?.. а що таке?

Чімін: просто ти ти така бліда..

Т/і: а.. нічого, нормально
Доречі.. дякую, що заступився вчора за мене

Чімін: будь ласка, не хочеш прогулятися сьогодні увечері?

Т/і: я не проти)

Чімін: добре, тоді чекатиму тебе біля лікарні

Т/і: добре)

Т/і зібралась йти

Чімін: почекай..

Т/і: що?

Чімін: звідки в тебе цей кулон?

Т/і: сестра подарувала..

Чімін: красивий)

Т/і: дякую)..

Вони розійшлися

Т/і підійшла до свого кабінету

Вона висунула ключ у замок і почала відчиняти двері, але замок в ту сторону не крутився

Т/і зрозуміла, що двері вже відчинені

Зайшовши у кабінет Т/і побачила Розе

Розе: привіт)

Т/і: як ти двері відчинила?!

Розе: нічого не загубила?)

Розе показала ключі Т/і

Т/і вихопила їх у Розе

Т/і: звідки вони у тебе?!

Розе: вчора, як ти йшла з роботи, вони випали з твоєї сумки

Розе побачила кулон Т/і

Розе: оо, що це за кулон? Невже з'явився хтось?)

Т/і: нікого немає в мене! Це сестра подарувала

Моя ДоляWhere stories live. Discover now