16

13 2 0
                                    

Т/і отямилась у лікарні

У неї сильно боліла рана на руці

Т/і: Чонгук)

Чон: нарешті.. рука сильно болить?

Т/і: нічого, нормально

Чон: вибач за сьогодні..

Т/і: нічого, все нормально

Чон: навіщо ти порізала вени?!

Т/і: не знаю..

Чон: ладно, неважливо

Через пів години Т/і відпустили додому

Вони вийшли з лікарні

Чон: прогуляємося трохи?

Т/і: давай)

Вони гуляли по парку

Чон: що робитимеш далі?

Т/і: хочу почати все з нового листа

Чон: лікарем уже не хочеш працювати?

«мама: я хочу, щоб ти стала дизайнером)»

Т/і: моя мама хотіла, щоб я була дизайнером, тому хочу створити свій бренд)

Чон: зрозуміло...

Т/і: не думаю, що стану дуже успішною, але сподіваюсь, хоча б на життя хватить)

Через тиждень

Т/і була в себе вдома і відпочивала

Тут їй подзвонив Чонгук

Розмова
Чон: збирайся, ми декуди їдемо)

Т/і: і куди ж?)

Чон: це сюрприз

Т/і: а з яких пір?)

Чон: хочу вибачитися за той випадок

Т/і: ти й так скільки всього купив мені...

Чон: це останнє, обіцяю

Т/і: ладно, скоро буду

Чон: не спіши

Т/і: блін.. я навіть в душ не сходила..

Чон: мені 226 років, почекати якісь 2-3 години, це для мене ні що

Т/і: ладно, чекай)

Т/і сходина в душ, і вирушила волосся

Т/і: чорт.. в мене плаття немає
Ладно, одягну те, що є

Т/і вдягнула футболку і штани

Т/і: ну наче нормально..

Моя ДоляWhere stories live. Discover now