Сім'я Каулітц

Незрозумілі слова

Декілька днів поспіль я не виходила з кімнати. Під дверима Біл та Том стояли аби вмовити мене вийти. Коли я сказала щоб вони ішли геть Том сказав що якщо ти забудеш і не скажеш нікому про те що зробив Білл по п'яні,то він не буде в нічому звинувачувати тебе.Ти промовчала.
Настав день приїзду батьків. Вперше за 2 тижні я привела себе в порядок щоб зустріти батьків.Помічники помалу готувались до вечері,Тома та Біла не було вдома і я була дуже рада.
Коли настав час їхнього приїзду я привела себе в порядок та пішла до дверей зустрічати їх. Брати Каулітц були разом з ним,як я зрозуміла вони їздили їх зустрічати до аеропорту. Зразу ж після батьків до будинку зайшов мій друг Стефан. Я була на сьомому небі від щастя побачивши його. Ми з ним давно не спілкувались,і ось він вирішив зробити мені сюрприз,він так сказав. Але мене не хвилювало більше нічого,після того як він приїхав.
Під час вечері Стефан сидів поруч зі мною,ми розмовляли з мамою. Брати як на диво зовсім трохи розмовляли. Після вечері я показала Стефану його кімнату,ми з ним домовились зустрітись на дворі аби порозмовляти.
Коли я йшла до своєї кімнати Біл подякував за те що не сказала нічого і попросив вибачення,після чого пішов до своєї кімнати.
  " Т/і " — крикнув Том.
" Що ти хочеш на цей раз? "
  " Нічого, дякую що прикрила його " - сказав Том підійшовши до мене ближче.
" Дякуйте Стефану за те що не розповіла батькам "
" Стефан це твій хлопець " - скривившись запитав він.
" Ні, це друг " сказала я.
" Він на довго тут? " — запитав Том все ще без посмішки як зазвичай.
" Тебе це хвилює? Він ніби до мене приїхав,а не до когось іншого шо ти хвилюєшся чи на довго "
" Я запитав чи надовго. Дай чітку відповідь. " - грубо прошепотів Том мені на вухо.
" Місяць,а що? Тебе це так хвилює? "
" Хвилює.." — сказав Том ідучи ло себе в кімнату. Я в нерозуміння від того що він сказав,стояла в ступорі обдумуючи сенс його слів.