Сім'я Каулітц

Необачність

  Коли я пішла в кімнату я написала другу щоб він йшов до мене в кімнату, оскільки в мене не було бажання спускатися вниз.
    * Від лиця Стефана *
Коли я піднімався до т/і по дорозі я зустрів одного із братів Каулітц. Наскільки я зрозумів це був Том.  Коли я глянув на нього він сказав
  "Стій,ти куди посеред ночі ідеш?" Сказав він зовсім не емоційно.
"А тебе це хвилює? Не до тебе ж."
"Ааа я зрозумів ти до т/і? Правильно?" Сказав Том з єхидною посмішкою.
"Допустим,чому ж тебе це так хвилює?"- сказав він підійшовши ближче до Тома.
"...Ти завтра ж поїдеш геть з цього дому,інакше тобі буде не добре. Зрозумів?" - Том майже прокричав це взявши його за горло. "Як ти смієш поводитись зі мною так? Мати не вчила манер щодо гостей? Аа,вибач в тебе ж нема мами..я забув" З єхидною посмішко сказав це Стефан.
"Та як ти насмілився таке сказати" крикнув він,нащо т/і вибігла з кімнати.
"Том що ти в біса робиш?" Крикнула т/і.
"Закрий рот цьому щенку,і щоб до завтра його тут не було!"
"Що з тобою? Раніше тебе не хвилювало щось пов'язане з моїми друзями чи про мене,а тут зробив цілу сварку через мого друга. Що ти в біса коїш?" Крикнула я.
"Та він закохався в тебе і це видно. Він пробує це не показувати але все марно. Він ревнує тому хоче викинути мене звідси. Щоб я не стояв в вас на дорозі" — сказав Стафан розвернувшись щоб іти в кімнату,як я зрозуміла збирати речі.
"Стефан стій.Ти куди пішов?" Крикнула я йому в слід. "Як найшвидше хочу поїхати звідси. Тут крім тебе мені ніхто не радий." Сказавши він пішов ло своєї кімнати.
"Хахаха образився на мене" сказав Том.
"Та що ти коїш,спершу ти кажеш що я тобі ніхто і ніколи кимось не стану,а сьогодні ти погрожуєш та виганяєш мого друга. Що відбувається Том?"
"Нічого,він мені просто не подобався тай до дівчат в кімнату ввечері ходить. Зовсім не вихований. Хаха"
Т/і дала пощочину Тому і пішла до своєї кімнати.
"Та за що?" — крикнув Том мені в слід,покручуючи пірсинг з посмішкою.
 
       *від лиця т/і*
Може й це правда що Стефан сказав,але може йому здалось. Можливо він йому щось сказав на що Том розізлився. Жах т/і викинь це з голови. Хоч не рідні але ми брат і сестра,тому нічого не може бути. 
   На телефон мені прийшло сповіщення від Ліз: "т/і вибач що вчора ввечері пішла)"
" Та мені впринципі всеодно,але кажи коли ти будеш їхати додому щоб я з тобою пішла. Не залишай мене більше одну."
"Гаразд, вибач)".  Після цих слів вона запитала як я і я розповіла йї все шо відбулося за останій тижні. "Жах звісно. Давай завтра на заняттях,ми все обсудим.
Я надіюсь ти завтра прийдеш в школу, тебе не було 2 тижні, вчителя я сказала що ти хвора" сказала Ліз. "Дякую,я зовсім забула за навчання. Я завтра буду))"
Після прощання з Ліз я пішла робити всі свой водні процедури та одягати піжаму.
Після цього я пішла до Стефана щоб вирішити куди він збирається їхати по серед ночі. Під час розмови ми вирішили що він завтра зранку їде. Він був не проти. Ми домовились що він всеодно буде приїжджати і ми будемо гуляти разом. Побажавши гарних снів,я пішла до себе в кімнату щоб нарешті лягти спати. Я дуже хотіла щоб цей день закінчився,і вийшло так що я дуже швидко заснула.