Дожени, якщо зможеш

Минуле ніколи вже не повернути

 Суворі 90-ті виховували дітей, як мисливців. Ти не мав права на помилку. Ти повинен викручуватись, як тільки міг та шукати найрізноманітніші способи, тільки для того, щоб залишитися живим.  Ти не знав, що чекатиме завтра, не знав як жити сьогодення, і мав вчитись на вчорашніх помилках. 

 Так і росли, як рідні сестри Софія та Марія. Вони були виковані з найміцнішої сталі, найтвердішого металу.  Проте мали також і елегантну сторону. Нехай тоді вони були ще малими дітьми - проте знання про світ у них були колосальні. Поки їхні однолітки мріяли про ляльку чи іграшковий УАЗік, вони вже провертали легкі махінації. 

Їхнє дитинство важко назвати чудовим. Народились вони у 92 з різницею у кілька місяців. Мами їхні  були хорошими подругами. А де тати? У Марії він був, щоправда тільки у документах. З'являвся рідко - адже був закордоном. А що ж у Софії? Його не було. Була тільки мама, сестра та бабуся.  Та це не завадило стати їм хорошими подругами. 

Шкільні роки провели вони у різних школах, проте на уроках танців вони встигали обговорити всіх і все. Не зважаючи на це, вони були кращими у групі, адже ще з малечку знали, що авторитет потрібно добувати. Марія була відмінницею, що не могло не радувати її сім'ю, Софія теж не відставала. Тому по місту ходили чутки, що у цих двох проблеми з кукухою. 

Любили також дівчата зібратись десь у тихому місці та скурити кілька сигарет. Ніхто окрім них і не знає про це. Сигарета за сигаретою і так закінчується пачка. І ні, вони не біжуть одразу за новою, надто підозріло буде. Хоча, вже на дворі так то 2008 рік, і їх ще дістати легко, адже зараз економічна криза і все таке. Вони скурили Marlboro і відчули спокій на душі. Прогулянки біля озера для них були чимось особливим та інтимним, ніж той же секс.

Та було щось, що приховували дві. Обговорюючи вкотре, як якась Злата вже перетрахалась з половиною міста, вони заговорили про дуже новий слушок.

- Чула, що в 5 школі є хлопець-гей. Ну маячня якась. - мовила Марія. 
- Справді? Ого. Ну треба буде когось зі знайомих про нього розпитатись. - відповіла їй Софія. 

І далі розмова пішла у звичне русло, та Софія мала дивне відчуття. Коли дивилась на усмішку старшої за неї, Марії - серце починало битись швидше. Та вона одразу відкидала дурні думки в сторону. " Ну не може таке бути, щоб вона мені подобалась. Я просто нею захоплююсь як до старшої." - пролунало у неї в голові.  Але не знала, до чого можуть привести ці думки..