Дожени, якщо зможеш

Лист, що змінить життя обох

Повернувшись у Швецію, Марія продовжувала свою роботу. Їй вона вже не так подобалась, як це було колись. Зараз її думки заполонили слова Соні. Минуло пів року з того моменту, але вона досі не могла забути ці слова. Вони крутились у неї в голові. Вона думала звернутись до психолога, але на жаль, терапія не допомогла. Тому вона вирішила забутись у спорті та курінні. Це давало хоча б ефекту спустошення. Вона не могла усвідомити те, що людина яку вона кохала все своє життя так себе повела.

Софія в свою ж чергу страждала. Так, саме страждала. Не горювала, не сумувала, а страждала. Коли вона вперше побачила дівчину через 10 років, вона не знала як реагувати на це все. В її житті було надто багато різноманітного гівна, але цей випадок їй запам'ятається на довго. Вона мала хоч моментами не стабільну, проте хорошу роботу. Вона працювала дизайнером-архітектором. Хоч вона і пов'язала своє життя з мистецтвом, але мрія вийшла не дуже таки коректною. "Головне, що на життя вистачає" - кожного разу лунало в її голові.

Минув знову рік. У Марії проблеми з роботою. Компанія в якій вона працювала зазнала банкрутства. Це був крах для неї. Вона не знала що робити. Протягом двох місяців Вона старалась закрити борги які накопичилися. Вона не знала де брати гроші, витрачала останні збережені " на чорний день". Під кінець жовтня, вона розуміла, що не вистачить на оренду квартири яку вона знімала. Батьки жили далеко, банк відмовився переводити гроші терміново. Тому вона прийняла долю, що буде жити на дворі чи вже якимось чином знову поернеться у батьківський дім.

Проте, 25 жовтня о 11:30 ранку, до старшої з'являється поштар. В Європі навіть зараз якусь інформацію передають листами і це правда. Передавши листа, заспана, неохайна та відверто кажучи пойобаним виглядом пішла його відкривати. В квартирі гармидер, шматки паперу валяються на підлозі, пластикові тари на кухні дають відповідний запах. Діставши ножниці, дівчина перше що побачила - гроші. Спочатку вона подумала, що це була передачка від батьків, але під ними лежав лист. Вміст був приблизно таким:

" Дорога Маріє,

Оскільки ти мене не пам'ятаєш, а то і зовсім не знаєш, я представлюсь на початок. Я - твоя тітка Агнешка. Ім'я звучить дивно, адже воно польського походження. Але зараз це не суть. Якщо ти читаєш цей лист - я вже мертва. Оскільки я спостерігала за тобою та твоєю сім'єю я знаю, що довіряти тобі можна, адже у тебе освіта екоміста, а також ти закінчила службу в армії. Одже, довіряю я цю справу далі тобі. Цей лист містить кілька тисяч які допоможуть покрити тобі всі твої борги. Їх має вистачити. Наступне що тобі треба зробити - переїхати у Швейцарію за цим адресом. Там чекатиме тебе людина, вона тебе знає. Прошу, як тільки ти це побачиш - повертай усі борги і вилітай. Білети є в цьому ж конверті. Прошу, не затримуйся.