Тиша

17 6 10
                                    

Тиша.

Я знаходжуся в ліжку і нарешті чітко чую свої думки.

Тепер можу придумати цікаві історії в себе в голові, де я буду головною героїнею. Або ж я можу добре подумати над тим, чого хочу насправді. Як мені прожити це чудове життя?

А може зараз саме час встати та почати щось робити? Наприклад, намалювати цікавинку. Або ж зайнятися спортом можна. Ох ця ж мотивація вночі, у період повної тиші.

Думки, думки, думки..

«А якщо я нічого не доб'юся?» — кричить внутрішній голос.

«А якщо я все зіпсую?» — продовжує він.

«А якщо я взагалі вже завтра помру?»

Хочеться кричати. Важко дихати. Страшно. Ця клята тиша доводить до тривожності.

«Дихай, усе буде нормально. Просто дихай», — слухаюся та починаю роботи глибокі вдихи.

Треба бути обережнішою в цій тиші. Бо в ній так добре чутно мої думки, які іноді складно контролювати.

Чарівні словаWhere stories live. Discover now