А місяць такий самий

4 1 1
                                    

Наші дні

Це була маленька занедбана церква, повністю побудована з дерева. Вона стояла там стільки - скільки існує це селище і хоча нею не користувались вже довгі роки, вона досі була наче нова, моторошно нагадуючи про минуле. Поруч з нею також знаходилось старе кладовище, в якому часто гуляли підлітки.

― Ми маємо піти назад. Не можна гуляти в такому місті, - мовив брюнет вже мабуть в десятий раз.

― Брате, ти зануда, - посміхнулась дівчина, яка була його повною копією.

― Пітер! Шарлотта! – покликав їх третій хлопчик, він поправив своє кудряве волосся, - Дивіться що я знайшов!

― Стеф, це не смішно, ми маємо піти назад.

Близнюки підійшли до нього і тоді він показав свою знахідку – церкву. Місце заросло деревами і чагарниками саме тому друзі помітили її тільки зараз. Дівчина з захватом оглядавала її, вона любила ходити по заброшкам, а тут ціла церква, вона про таке і мріяти не могла.

― Ми ж зайдемо туди?

― Ні, - Пітер був категоричний, - Батько сказав погуляти на вулиці перед вечерею. А не ходити в заброшки в кінці села де немає зв’язку. Нам перепаде.

― Та ні, - мовила дівчина, - Тато просто подивиться на нас тим самим поглядом. Та ми лише на п’ять хвилин!

― Якщо що скажете, що я винний, - Стефан вже намагався відкрити двері.

― Що ви тут робите?

Діти почули незнайомий голос і обернулись, ті двоє одразу ж заховались за Пітером. Тоді вони побачили старушку з палицею, на вигляд їй було років 80.

― Вам не можна туди. Наведете на себе лиха, - продовжила та.

― Не хвилюйтесь ми вже збирались іти, - трішки усміхнувся Пітер щиро вірячи в це.

― А чому не можна? – виглянула дівчинка.

― Бо її прокляли.

― Хто? – виглянув інший.

― Це трапилось ще до мого дитинства. Кажуть, що був в цій церкві неймовірно гарний Святий Отець, він вправно служив Господу. Він був настільки вірним, що Люцифер вирішив це перевірити. На жаль йому вдалося забрати його душу і тоді всі хто служив в цій церкві зникали.

― Це просто казочка, - прокоментував Стефан.

― Я вас попередила, - схмурніла бабка і пішла собі.

МІСЯЦЬWhere stories live. Discover now