На наступний день Діану виписали з лікарні її нікому було зустріти вона йшла додому та почався сильний грім та дощ вона йшла під зливою та її облила якась машина машина зупинилася та з неї вийшов Михайло
М:вибачте, чого ви тут одна під дощем?
Діана подивилася йому в очі та він зрозумів що діалог треба закінчити
М:я піду
Міша розвернувся та хотів йди але Діана його зупинила
Д:ну послухай мене
М:ні! йдіть куди йшли
Діана стала на коліна щоб він вислухав
Д:просто дайте відповідь я вас прошу
М:так по перше встань з колін а по друге я нічого не знаю
Д:ну я ж бачу що знаєш! Скажи він заборонив говорити бо звільне тебе?
М:я не маю права вам це казати!
Д:я зараз почну кричати АА
Діана почала кричати але він закрив їй рот
Д: що ти робиш!?
Міша мовчки взяв Діану на руки та поніс в машину
М:будь ласка будь тихо якщо хочеш щоб я допоміг
Д:д..добре
Діана вся тримтіла та немогла зрозуміти що з нею відбувається всередині їй було дуже тепло коли Міша ніс її
М: ми приїхали я вийду а ти сиди тихо🤫 *вибач я не хотів я повний ідіот що йду на це вибач вибач вибач*
Він посміхнувся та пішов його не було пів години
Діані стало погано бо га дворі було дуже спекотно вона вирішила здрімнути вона закрила очі як хтось різко відкрив двері та схопив її на руки
