Леслі повільно розплющила очі, відчуваючи терпкий запах хвої, який безперервно вдаряв їй у ніс. Небо було сірим, листя дерев повільно колихалося від найменшого пориву вітру, звідусіль доносився спів пташок, напевно, це і стало причиною її пробудження.
Усі спроби підвестись на ноги виявились невдалими. У дівчини не було сил, а тіло нестерпно боліло. Вирішивши випробувати вдачу ще раз, Леслі спробувала встати, але знову марно, її тіло впало на бік, вдаряючись об тверду землю.
Дівчина завмерла, адже кожен новий рух погіршував ситуацію, біль у тілі зростав. Їй залишалось тільки оглядати місцевість навколо себе. Нічого нового вона не помітила, її оточували ті ж самі дерева.
Леслі заплющила очі в надії, що вигадає план, хоча б якийсь. Не придумавши нічого кращого, вона вирішила покликати на допомогу. Можливо, її хтось почує.
- Допоможіть! - жалібний крик вирвався з грудей дівчини.
Вона розуміла, що поблизу могли бути люди, які її тут залишили, але іншого варіанту у неї не було.
- Допоможіть! Тут є хтось? Благаю, допоможіть...
У відповідь - тиша. Дівчачі очі наповнились сльозами. Леслі почувалась покинутою і зневіреною. Хто ж їй допоможе у лісі? Тут вона і загине: поранена, без води та їжі...
Раптом з кущів почувся тихий шурхіт. Звук лунав позаду, тому дівчина не могла подивитись що це. Їй здавалося, що це дика тварина. Хоча б хтось її почув... На дівочому обличчі з'явилась сумна посмішка. Шум ставав дедалі голоснішим, «воно» наближалося. Леслі заплющила очі в очікуванні смерті...
***
Сухість у горлі єдине, що зараз турбувало дівчину.
- Води... - ледь чутно прошепотіла вона.
Щось холодне торкнулось її губ. Зрозумівши, що це склянка з водою, Леслі почала жадібно ковтати прозору рідину. З її уст стікали останні краплі води, вона була задоволена. Задоволена настільки, що не хотіла відкривати очі, у м'якому ліжку було так тепло і зручно. Але, де вона? Хто її напоїв? Ці запитання не давали спокою.
Відкривши свої блакитні очі, вона побачила дівчину, яка стояла спиною до неї та складала щось на столі.
- Хто ти? - тихо промовила Леслі.
Незнайомка ніяк не відреагувала.
