Щасливий початок

5 0 0
                                    

Музикою напевно цікавитись я почала з дитинства, мене приваблювали мелодії з радіо та телевізора, з 6 років почала грати на скрипці та співати. Якщо десь було тихо настільки, що можна було почути дихання я починала підспівувати собі під ніс "people are strange when you are stranger..." Ця пісня запала мені в серце, ніби є в нас щось схоже між собою.
Батько завжди мене підтримував у всьому, за що я йому дуже вдячна.
Своєї матері я не пам'ятаю, і не знаю де вона та що думає про мене. Коли питала тата де вона, він одразу переводив тему.Єдине, я знаю що вона була рижа. В мене не було братів та сестер, був тільки кіт Джеральд, рижий з довгою пухнастою шерстю.
Жили ми в будинку в лісі, від дороги було напевно метрів з 500 не менше, із за цього ми рідко кудись виходили, лише за продуктами чи сходити по справам. Вчилась я дома, гарно розумілась на хімії і мріяла створити щось таке, що повертає людей до життя. Друзів в мене не було, батько дуже пильнував мене і це мені не дуже подобалось. По зовнішності я була така сама як тато, тільки зелені очі та кучеряве волосся, воно було чорне як смола та відблиск був темно-синій. Як і в батька була щілина між передніх зубів та довгі тонкі пальці.

Музиці немає кінця Where stories live. Discover now