Шікуро сьогодні була особливо втомлена. К'ю десь загубив ляльку та ще й як на зло жодного прохожого з їжею. Вона риється у баку тримаючи малого на руках. От, нарешті знайшла ляльку. К'ю отримавши іграшку трохи заспокоївся, але в животі забурчало. Бідний трирічний хлопець нічого сьогодні не їв.
Шікуро опустила малого на землю і взявши за руку попрямувала до місця де лежала стара ковдра, на ній вони і лягли. Малий обійнявши ляльку пригорнувся до старшої і одразу заснув. Дівчинка задивилась багряними очима на шматок неба між сірими стінами.
Шікуро на свої дванадцять була дуже дорослою психологічно і мала синдром самозванця та можливо психоз. Дівчина втекла із притулку і знайшла маленького К'ю, не знала як їм вижити. Вона грабувала випадкових перехожих вбиваючи їх. Трупи вона ховала між сміттям, і тому в темних закапелках старого району Йокогами ніхто не міг знайти ні маленьку вбивцю ні трупи.
Дівчинка не спала вночі, вона загортала К'ю в ковдру, брала на руки і йшла до моста щоразу борючись із бажанням стрибнути.
***
Морі Оґаю сьогодні також довелось непросто. Якась організація намагалась підірвати будівлю мафії, тому довелось посилати Подвійний чорний розібратись. Чоловік нарешті прийшов до свого дому і переодягнувшись почав вмовляти Еліс одягнути сукню.
- ну Елііс, ну будь ласка, одна мені радість і ту відбираєш.
- Рінтаро, як би ти знав, де мені вже твої сукні сидять!
- Ну, Еліс. Я тобі фарби куплю!- у відчаї гукнув чоловік навздогін дівчинці. Та з'явилась в дверях, на обличчі була хитра усмішка.
- фарби? Ну добре, давай її сюди.
