2 розділ

1 0 0
                                    

* Від лиця Кораліни *
Коли Густав це запитав, то я відповіла в сльозах. Мене трясло, а серце наче виривалося з грудей. Я відчула сильну нудоту і запаморочення. Я сказала це Георгу і він встав, щоб дати ще води, бо заспокійлеве я вже випила.
***
Після всього, що відбулося, то таблетка подіяла і я вирішила трохи поспати. Коли я прокинулася було вже пізно, восьма година вечора. Я хотіла побути сама. Вдома на диво нікого не було. Мені довелося замазувати всі синяки тональним кремом, щоб вийти погуляти. Коли я вийшла, то ішла куди душа вела. Аж тут почула музику з темного провулку. Я побачила багато однолітків і те, що це був клуб. Я зайшла, бо хотіла відволіктися. Я просто танцювала, але потім захотіла випити чогось. Бармен запитав, що я буду.
- Давайте горілку, чогось міцного хочеться..
- Така мила дівчина і сама, чому ж так?
- Та!.. - я просто цикнула і чекала на рюмку алкоголю.
* Від лиця авторки *
Пройшло 40 хвилин, але рюмка за рюмкою випивалися. Кораліна була вщент п'яна і коли бармен це помітив, то запропонува їй, що це все буде безкоштовним, але за одну послугу. Дівчина нічого не відповіла, бо була п'яна вкрай. Хлопець нічого не сказав і повів її в туалет. Він зняв з неї футболку і почав цілувати її декольте.
* Від лиця Кораліни *
Мені було страшно, голова страшно боліла, а незнайомець роздягнув мене. Я крикнула, щоб він мене пустив, але він продовжував це робити. Він добирався до моєї талії. Мені було жахливо противно. Я кричала і виривалася. На це хтось прибіг. Бармена відштовхнув хлопець весь в чорному. Білл? Це був Білл!!
- Коралін, ти як?
- Білл, відійди.. я не хочу говорити з тобою..
- Коралін, вибач.. мені правда соромно..
- Білле ні, не чипай мене!!
- Я не чипаю тебе, просто хочу вибачитися.. вибач, будь ласка
- Д.. добре..
- Ти взагалі як? Він не образив тебе?
- Ні.. - я була просто в шоці, але через сп'яніння була наче в тумані.. Він допоміг мені підвестися з підлоги та ми пішли до його машини. Він відвіз мене та поклав до себе в ліжко. Він спав на дивані, мабуть, боявся мене образити.. Але навпаки добре, мені було страшно з ним. На ранок я знову прокинулася в поті і сльозах. Дівчинка знову мені приснилася. Але тепер вона казала, щоб я була обережна, бо буде така доля як в Ізабелли.. Коли я прокинулася мене страшенно нудило і боліла голова.
(Від авторки: girlll, ти напилася!!)
Я пішла і випила таблетки від нудоти і болю. Коли я готувала на всіх сніданок, то забула про все. Лишень сон. І той вечір. Її холодне тіло.. Потрібно буде організувати похорони.. або подзвонити її батькам. Вони ще не знають. Телефон був весь час в мене..
- Ти тут? - я обернулася, там була Ізвбелла. Що вона тут робить? А біля неї Том. Поміж ними була дівчинка. Та сама, їхня дочка! Вони сказали, що в них все добре. Вони щасливі разом на небесах. Потім Ізабелла обійняла мене... Стоп, це, що? Галюцінації. Все зникло, але яєшня починала горіти. Я виключила газ і зрозуміла.. ЦЕ СОН!! Я прокинулася, яєшня починала горіти, а я лежала на підлозі. Я накрутила себе і через це втратила свідомість..
* Від лиця авторки *
Кораліна встала та насипала на всіх яєшню. На сніданок прийшов лишень Білл. Георга і Густава чомусь не було.. Білл почав їсти, але різко виплюнув їжу.
- Що таке?.. - запитала Кораліна
* Від лиця Кораліни *
- Ти хоч бачила, що пересолила їжу?! - кричав Білл. Він встав і штовхнув мене. Я впала на підлогу. Він присів і взяв мене з волосся. Було боляче, але я нічого не змогла зробити, бо він заткнув мені рота і тримав за волося. Чому він це робить? Я хотіла закричати. Він відпустив мене і на останок копнув по животу. Коли він вийшов, то я запитала, що з ним. Він сказав, що ненавидить мене, бо це я винна в їхніх смертях. Чому я? Я ж нічого не зробила! Я встала і побігла до вхідних дверей. Я хотіла побігти в поліцію. Я була лише в піжамі і без нічого. Коли я вийшла з будинку, то почула, що за мною біжить Білл. До поліції 2 квартали. Коли я добігла, то була в паніці, тому втратила свідомість..
***
Коли я прийшла в себе, то лежала на лавочці в відділку і це помітив якийсь поліцейський. Він запитав чи готова я до прослуховування. Я відповіла, що так.
- Скажіть будь ласка, що трапилося. - твердо без емоцій говорив поліцейський
- Моя подруга померла і після цього хлопця наче замінили і він з ніжного характеру перейшов наче в монстра. Він мене вже 2 рази побив, тому я прийшла написати заяву.. - говорила я, але потім поліцейський вийшов і завів через хвилину Білла. НІ!! ТІЛЬКИ НЕ ВІН!!
- Кораліна, скажи їм, що це все видумки! Я нічого не робив!! - кричав Білл на мене. Я була розгублена..
* Від лиця копа *
Ця дивна парочка виглядали розгублено. Хлопець не виглядав винним. Він був сумним.
- Присядьте, обоє! - сказав я. Вони присіли і я запитав їх:
- Обоє, як вас звуть?
- К..кораліна
- Білл!!
Розгублено і налякано виглядала дівчина. Хлопець був агресивний. Я попросив сказати чи в них є будь-які докази чи свідки.
- Ні, тому, що нічого не було! - кричав хлопець, Білл
- В мене є.. - сказала дівчина, Кораліна
- Які, Кораліно?
- В мене є свідки, двоє..
- Прекрасно, тоді очікую вас завтра о 7 ранку в відділку з свідками! Також: у вас є докази зараз?
- У мене є. Синяки. -  Вона показала синяки на ногах та животі. Мені це здалося не доказом, тому я просто попрощався та пішов далі.
* Від лиця Білла *
Все пливло. Мене бісило все навколо. Всі звуки, світло та взагалі цей світ. Мене будть судити!! Це жахливо!!..
Ми вийшли та мовчки дійшли додому.
(Від авторки: от лошара!!)
- Білл.. нам потрібно поговорити?.. - запитала Кораліна в коридорі. Вона мене бісила..
* Від лиця Кораліни *
Він дав мені підщочину і закричав, що не псих. Я сказала, що він справді неадекватний, тому отримала ще одного ляпаса по обличчю. Я не хотіла це терпіти. Він полетів об стінку. Мої ноги нещадно його били, він це заслужив. Він мав колись понести покарання. З його носу текла кров!..
- Кор.. пере.. ауч!! Перестань.. прошу - просив Білл
- Не називай мене так скотина!! Тільки Ізабелла мала право мене так називати!! - я перестала його бити, бо була занадто шокована. Мої ноги підкосилися і я почала плакати. Він зловтішався цим.
- Кор, мила моя Кор.. ти така красива коли плачеш!!.. - сказав Білл

(Від авторки: вибачте, що так багато екшену)

Вона переживе всіх Where stories live. Discover now