Абсолютна синя печатка / 终极蓝印/Zhongji Lanyin/The Ultimate Blue Seal

Розділ 2. Страшний роман на одну ніч

Наступного ранку Су Цін прокинувся від того, що той, хто лежав поруч у ліжку, встав і одягався. Він відкрив очі й побачив похмуру білу стелю готелю.Су Цін тупо дивився на неї цілих півхвилини, перш ніж згадав, де він.

Він був тверезий,у нього боліла голова,у скронях гупало,як у барабані. Він зневажливо подумав про те, що збирався, неспокійно повертаючи голову - приготуватися заплющити очі й знепритомніти, якщо побачить Будду, що сміється* чи страшну горилу.

Чоловік застібав сорочку,сидячи на ліжку спиною до нього. Його плечі були широкі, спина пряма, а шкіра трохи смаглява - не того кольору, що вона набуває під час сонячних ванн; натомість це виглядало як справжній результат того, що цілий рік його шкіру вивітрювали стихії. Чоловік був насторожений легким поворотом голови Су Ціна і поглянув на нього. У його роті була незапалена цигарка. Потім, незважаючи на це, він підвівся, взяв цигарку між пальців однієї руки, а другою підняв штани з підлоги. Він сказав:

-О, ти прокинувся.

Су Цін натиснув на чоло. Йому було ніяково.

Коли чоловік підняв штани, на зовнішній стороні його стегна виявився довгий шрам. Су Цін не міг не глянути ще раз. Він побачив частину талії чоловіка, оголену хвостами його сорочки. Тверді м'язи там також були вкриті шрамами різного розміру.

Чоловік миттєво застібнув ремінь. Йому було близько тридцяти, у нього були сильні риси обличчя та глибоко посаджені очі. Його погляд був ледь помітно холодним, з відтінком уважності. Побачивши, що Су Цін дивиться на нього, чоловік ніяк не відреагував. Він недбало скуйовдив своє волосся,потім пригладив пасма, які стирчали, і запитав:

-Ти встаєш? Якщо так, то одягнись. Я пригощу тебе сніданком.

Су Цін дерев'яно кивнув, і чоловік, не кажучи ні слова, пішов у ванну кімнату.Він був дуже швидкий. Коли чоловік вже привів себе в порядок і вийшов, Су Цін встигнув засунути лише одну ногу в штани.Вони двоє мовчки подивилися одне на одного. Су Цін раптом відчув себе дитиною, яку вчитель спіймав на підглядуванні на тесті.Він швидко запхався в одяг і зіскочив з ліжка. Якби у нього ще не паморочилася голова, він практично став би по стійці «змирно».

Чоловік подивився на нього й усунувся з дороги. Су Цін зник у ванній.

Він хлюпнув подвійною пригорщею води собі в обличчя й відійшов, мимохідь подивившись на себе в дзеркало - молодий чоловік у дзеркалі виглядав хворобливо-блідим, із мертвими очима та зневіреним виразом обличчя. З таким замученим обличчям,якби хтось сказав, що його не кинули вчора, це було б дивно.