У палаці, де світло м'яко ллється,
Турхан, мов зоря, у тиші явиться.
Її погляд, немов вогонь, палає в ночі,
Кохання й відвага - в серці й душі.Від простих слів до трону - шлях важкий,
Вона, мов орел, не боїться висоти.
Султаною стала, у владі і грі,
Вона тримає мрію в обіймах доброти.Тінь минулого гнітить, та в душі - вогонь,
Вона вчиться любити, не знає про біль.
У битвах за серце, за місце у сні,
Турхан, королева, не відступає в пітьмі.Її син - надія, як промені у дні,
Для нього вона бореться, як ріка у весні.
У глибині серця мріє про щастя,
Але її сила - в любові й багатствіУ пам'яті віків залишиться слід,
Турхан, вогонь, що в серцях буде жити.
Султана у владі, у стражданні й надії,
Влада й кохання - її гімн у боротьбі за мрії*Дана картина не є зображенням історичної особистості Хатідже Турхан Султан, оскільки портретів жінок гарему ніколи не існувало, лише уявні картини світових митців, одною з яких є цей портрет, невідомого художника*
ВИ ЧИТАЄТЕ
Серце султани: горе під короною
PoetryЦя збірка віршів досліджує глибокі внутрішні конфлікти, розчарування й страждання славетних султан, які, хоч і були на вершині слави, часто жили з відчуттям самотності та болю. Біографічні нариси додають контексту, розповідаючи про особисті історії...