Я вже стільки отримала з того сайту речей, що аж подих перехоплювало. Ну сам бог мене любить. Отакої, взяла і випадково дізналась, а тепер і користуюсь. Я згадала, що в мене зламалась пральна машинка і збагнула, що її тепер теж треба купувати, бо чинити її ніхто не береться — кажуть, дешевше буде купити нову. Але не довго я над цим ламала голову і взяла до рук телефон. От як усе просто: якісь проблеми — телефон усе вирішить. Через кілька хвилин я пішла на кухню. Готувати щось на сніданок часу не було. Та ще й настрій трохи зіпсований, бо вчора відмовила трьом людям з веб-дизайну та загубила вигідного мені клієнта. І все це в біса через брак часу.
Тому сьогодні, після того як сходжу по позую (маю надію, що сьогодні обійдемось без реклами), то піду до начальника по моїй акторській діяльності. Закипіла вода. Я залила мівіну та накрила тарілкою. Сама взялась відповідати на повідомлення то клієнтів, то подружок. А ще й мама написала.
— Та шо їй в біса треба? — подумала я.
Капець, вона запропонувала, щоб я приїхала до неї на кілька днів.
— Які кілька днів, в мене і так не вистачає часу! — я просто виходила із себе. Ще й цей Метт пише, що треба зустрітись, що щось сталось. Це не день, а кошмар.
Швидко поїла, вдяглась та побігла. Подивившись на час, зрозуміла, що точно не встигну, і викликала таксі. Доїхавши та розрахувавшись з таксистом, зраділа, що не запізнилась.
— Всім привіт! — привіталась я.
— Ооо! Привіт, Рая! — привіталась Оля у відповідь і одразу ж продовжила. — Знаєш що?
— Що? — спитала я в неї, але мені склалось таке враження, що їй начхати, цікаво мені чи ні, бо вона наче і не чекала моєї відповіді. За секунду знов тороторила.
— Уявляєш, Кетрін вернулась вже! А й не думала, що вона так швидко повернеться!
— Угу, — якось настрою теревенити не було, тому я пішла одягатись.
Коли я одяглась, то всі були вже готові. Поки що працювала Оля та Кетрін, тому я сіла на перший попавшийся стілець. Трохи я навіть заздрила Кетрін, всі так були раді її появі. Всі, навіть Сергій, що аж почуваєшся старим комп'ютерним забезпеченням.
Сергій сьогодні був у чудовому настрої. Він завжди був привітним, але сьогодні його усмішка була особливо яскравою. Він носив свій улюблений синій костюм, який підкреслював його спортивну статуру. Його очі блищали від захоплення, коли він побачив Кетрін.
