Я вирішила спробувати замовити, хоча життя мене трохи навчило не вестись на таку дурню, на легкий заробіток та брендові речі за копійки. Може, тут все палене.
Спочатку трохи погортала сам сайт, а потім побачила чат для клієнтів, куди мене запросив той самий консультант. Спочатку все здавалось реально реальним. Непогані відгуки та й загалом тут наче реальні люди. Я перейшла до товарів цього чату. Хтось продавав ноутбук, хтось вазу, бачила там і книжки, взагалі багато чого, навіть картини свої продають. Хмм, мені майнула думка щодо моїх малюнків, котрі я малювала для себе, але потім відкинула цю думку. Я і так достатньо заробляю, так що якщо мені зараз на руки дати п'ятеро дітей, то зможу і себе, і їх забезпечити. Якщо так підрахувати:
Веб-дизайнер — 195 252 ₴Модель — 18 000 ₴Акторка — 17 500 ₴
Ну взагалі так-то нормально, хоча інколи мені кажуть, що для кращого життя мені потрібно ще робота. Куди там ще, в мене такий графік, що жити ніколи. Ну а взагалі я жартую, я приділяю час і для своїх справ. Ще трохи полазила там сям і вирішила замовити у якоїсь жінки спочатку просто вазу, ну щоб розумієте, щоб перевірити.
Так я це і зробила, замовила. І все дійсно так, на наступний день на пошту прийшла ваза. Мені надійшло повідомлення з поштового відділу, я забрала посилку, розрахувалась і пішла. Взагалі я була на емоціях, ця ваза реально дісталась мені за копійки. Сама ваза коштувала 526 000, я навіть в інтернеті дивилась, а тут я на неї використала лише 10 доларів.
Я не вагаючись замовила подарунок для Метта. Це ж прикольно за копійки купити те, що реально варте уваги. Я замовила Original VIVO iQOO Neo 9S Pro Plus Snapdragon 8 Gen 3 50MP IMX921 OIS 6.78''144Hz AMOLED Display 5500mAh Battery 120W SuperVOOC і чекала. Так як продавець жив недалеко від мене, то за годину я вже отримала свій товар, хоча і коштував він майже пів мільйона, дістався він мені взагалі недорого. Навіть мій телефон коштував мені дорожче. Купила я йому цей телефон тому, що він геймер і був, як я пам'ятаю, момент, коли він мені казав про цей телефон. Хоча це і було один раз, але я дуже багато запам'ятовую і щось забути мені дуже важко.
Тепер на роботу я йшла задоволена собою. Вже як цілу годину була на роботі, але це ж наче взагалі не довго, я кожен день так працюю, але одна частина мого тіла дуже зараз хотіла б вже піти до Метта.
— Рая! Ти взагалі позуєш чи ні? — мене відірвали від думок, і я повернулась на цей світ. — А ну принесіть стілець! — сказав він вже не мені.
