Моя-твоя таємниця

Частина 2: "День Народження"

[...Сонця схід на дворі,
Тихий щебет солов'я.
Ранок зустрічі з тобою
Серед літнього буття...]

21 серпня 2018, 08:30(UTC +2)
Івано-Франківська область, Україна

Сонце грайливо освітлювало кімнату дівчини. Теплі промені сонця лягали на обличчя юнки яка все ще мирно спала. Кімната панни була у кремових відтінках, їй завжди подобався цей колір. Вона вважає, що кремовий колір заспокоює. У кімнаті було велике двох спальне ліжко із балдахіном, комод на якому була розміщена косметика, хоча дівчина нею і не користується, але все ж мама, бабусі та хресна обдаровують дівча, якщо і не косметикою, то красивими платтями. Також у кімнаті панни знаходиться робочий стіл, диван та телевізор, а ще дівчина має власний гардероб, та вихід на балкон.

Сонце уже зійшло, а юнка все ще спить. Доки вона спить у її кімнату тихенько пробрались мама із татом. Мама дівчини ніжно поцілувала її в лоба та промовила:
- Доню прокидайся.
А батько тримав подарунок. Та жартував з матері дівчини, яка ніяк не могла розбудити дочку.
- А я тобі казав, що потрібно пізніше її розбудити, а ти вперлась як та овечка і потягнула мене будити нашу сонну красуню. - з посмішкою на обличчі промовив батько юнки.
- Милий ти можеш хоч на п'ять хвилин припинити жартувати? - мовила матір дівчини.
- Звісно-звісно можу, але тоді ранок доні буде виглядати сірим, а не веселим. - з нотками суму в голосі мовив батько дівчини.
- Ну то тоді зробімо так. Ти помовчиш хоча б п'ять хвилин. А коли наша дівчинка прокинеться і ми її привітаємо то ти почнеш жартувати.
- Ах ну добре.

Водночас Лілія крізь сон почула голос батьків. Дівчина уже прокинулась їй настільки було цікаво про, що розмовляють батьки, що вона із заплющеними очима слухала як матір намагається заспокоїти батька, кажучи щоб той хоч п'ять хвилин замовчав. І саме в цей момент дівчина посміхнулась. Матір замітила це і промовила:
- Доброго ранку, принцесо! Ми із батьком уже думали, що ти ввесь день проспиш.
- Мам ну ви ж із татусем знаєте, що я люблю сон, а сон любить мене. - сонно промовила дівчина. - тому я маю цілковите право ще хоча б десять хвилин поніжитись в ліжку.
- Прокидайся кому кажу, а то ти зі своєю любов'ю до снів проспиш усе найцікавіше.
- Ну добре-добре встаю. - Сонно мовила дівчина.
Сонно вставши із ліжка дівчина почула радісний голос тата:
- Мій ти ангеле я тебе вітаю із твоїм 17-ттям. Бажаю в першу чергу міцного-міцного здоров'я, великого та взаємного кохання. Щоб у тебе здійснилися усі твоїй найзаповітніші мрії, щоб кожен твій день проходив немов у казці. - сказав тато.
- А я у свою чергу приєднуюсь до привітань батька. Я не маю чого додати тому тільки скажу таке: З Днем Народження! Прийми наші із татом подарунки. - доповнила матір.
Батьки подарували дівчині букет її улюблених кремових троянд та декілька пакувань з подарунками.
- Дякую. Я вас дуже сильно люблю.
Лілія підбігла до батьків, поцілувала в щічки, обійняла та ще раз подякувала.