4 частина

39 3 2
                                    

Я витерла сльози і тільки відійшовши від дверей пролунав дзвінок.Це був Ерік. Я знову направилась до дверей і відкрила їх, це і справді був Ерік:
- Ти що плакала?- спитав він у мене , навіть не привітавшись.
- Та ні просто щось в око потрапило- відмазалась я.
- А ну ок, я приніс 2 пачки поп-корну, велику пачку чипсів і колу- з посмішкою сказав він.
- Вау, от і настав кінець здоровому способу життя- ми двоє засміялись.
Він зайшов у зал і сів на диван:
- Ну, що будемо дивитися? Комедію чи жахи?- спитав він.
- Я думаю краще комедію.
- Доречі, а чому ти у такому прикіді?- Ерік сказав це ржучи, як кінь.
- Бо я єдиноріг, а шо не видно?!
- Яснопанятно.
- То який фільм дивитись будем?
- Може ,,Ми Міллери,,?
-Я раніше чула, але не було часу подивитись.
Ерік загружав фільм, а я робила нам чай.
Годину з половиною ми ржали згадували моменти з життя, короче кажучи, було весело.
- Ерік...?
- Що?
- Ти можеш захистити мене від монстрів у ночі?
- Оооо, тобі вже пора спати.
- Та ні, ти залишишся зі мною на ніч, бо мені страшно одній...
- Нууу...ок
- Урааа, а тепер бій подушками- я взяла подушку і вдарила нею по спині Еріка.
- Ти ще пожалієш, шо це зробила- він почав лоскотати мене.
- Аааа перестань- кричала я на весь дім.
Я впала на підлогу він на мене продовжуючи мене лоскотати, але потім чомусь зупинився і я вже не сміялась, а немов би завмерла у його руках, він навис наді мною і дивився мені прямо в очі, а я в його, наші зрачки стали збільшуватись і серце стукало швидко, але мене повернув у реальний світ телефонний дзвінок...
- Ало, привіт, Марк.
- ...
- Ні.
- ...
- Ахахаха я не знаю.
- ...
- Добре до завтра.
- ...
- І я тебе.
Ми сіли на диван і мовчали, але тишину перервав Ерік:
- Ну і де мені лягати?
- Я постелю тобі тут, поможеш мені диван розкласти?
- Угу.
***
Від лиця Еріка
Так треба вставати, блін ну хто захоче вставати в таку рань...
Я привів себе в порядок і пішов до Елі в кімнату. Зайшовши я побачив, як вона мило спить...
Я підійшов до ліжка і сказав на вухо:
- Сонечко вставай.
Вона просто повернулась на інший бік і показала мені фак.
Ммда, я набрав в склянку води і направився до неї. Ти ще в мене отримаєш...я вилив на нашу сплячу красуню все що було у склянці. А вона вскочила з ліжка, як ошпарина. Еліна була в трусиках і маєчці...
- Аааа, ти шо дебіл, ааааа, обернись, придурок!!!!!!!!- кричала вона.
А потім побігла в ванну.
Я, тим часом, пішов готувати сніданок.
Ми вийшли з дому і поїхали на моїй машині до школи. При вході я попрощався з нею і пішов зовсім в іншому напрямку, я старший за неї і ми вчимось далеко від одного...
Від лиця Еліни
Я йшла по коридору незамічаючи нікого, бо я думала тільки про одне...
***
Люди, напишіть в коментах, чи мені продовжувати, і чи хтось читає цей брєд

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Jan 04, 2016 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

ПадінняWhere stories live. Discover now