Всім привіт! Мене звати Мілена. Мені 19 років. Я брюнетка з сірими очима. Я завжди мріяла мати голубі очі,але, це - лише мрія, а не реальність. Фігура у мене дуже класна. Бо я з дитинства займаюсь гімнастикою. Уже 14 років.
Батьки завжди були за,щоб я займалася спортом. Ріст у мене 174см. Одного разу мені навіть пропонували стати моделлю, але я відмовилась. Скажу чесно, у мене ніколи немає часу! Можливо,саме тому у мене мало друзів. І вони справжні, перевірені часом. Всі інші втікли від мене, коли я відмовила їм погуляти. Серед моїх друзів мій хлопець Ілля,Святослав і Марина. Іллі 20, він брюнет з зеленими очима, накачаний і дуже приємний хлопець. З ним ми познайомились в універі. Марина - моя подруга зі школи. Вона фарбована блондинка з карими очима. Насправді її волосся яскраво-риже. О, я дуже люблю цей колір. Я Марину ледь не убила,коли вона в 7 класі пофарбувалася. У школі ми з Мариною весь час сварилися і довго ображалися одна на одну. Але потім обов'язково мирилися. Я її люблю.
Святослав - мій друг з дитинства. Його всі називають Святом. Так швидше. Він блондин з голубими очима. Чого я не Свят?! Він накачаний хлопець. А ще він веселий. Свят - мажор. У нього свій бізнес.
Моя сім'я не багата, але й не бідна. Я живу окремо від батьків в двоповерховому будинку. Батьки назбирали на нього за 3 роки. У мене є сестра. Їй 13. Її звати Евеліна. Вона живе з батьками. Ще у мене є тьотя і бабуся.
Взагалі,я вчуся на юриста. Так вирішив тато. Я його вмовляла,щоб я відкрила свою школу гімнастики. Але він каже, що мені треба освіта. Зашибісь! І в принципі, я ніколи не любила вчитись.
Ну начебто все про мене.
Ну як? Пишу перший раз таку історію.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Найкращі друзі,а може й не друзі
Genç KurguВони найкращі друзі з дитинства. Він - мажор. Вона- проста дівчина. У неї - хлопець. А він - самотній. Але одного дня їм доведеться об'єднатися. Для чого? Читайте в цій книжці.
