Найкращі друзі,а може й не друзі

План

Я проснулася в 7 годині. Так не хочу вставать. Але треба.

Я почала робити зарядку. Потім пішла в душ. Це моє улюблене заняття.

Потім я пішла готувати сніданок. Я варила лапшу. Раптом в двері подзвонили. Зараз тільки 7:30. Що таке?

Я відчинила двері,на порозі стояла мама, Евеліна і тато.

- Привіт,- по черзі обняла я їх всіх.

- Доню,що за неподобство! Негайно одягнися!-кричав тато.

З ним важко сперечатися,тому я пішла одягатися.

Нарешті я спустилася вниз. Евеліна сиділа на кухні.

- А де батьки?-здивувалася я.

- Поїхали. У них просто нема вже часу.

- Ясно. Будеш вермішель?

- Ні. Я вже снідала.

- Тобі треба в шк?

- Ні,у нас карантин.

- Клас вам,може в нас теж буде дистанційне навчання.

- Ага.

Я одягнула спідницю чорного кольору,блузку,як і вчора і наверх желетку. Заплела косичку. Ну так собі.

Я дала сестрі ключі і трохи грошей. Вона піде сьогодні за покупками.

Тільки я хотіла сісти в свою красуню,як раптом під'їхала тачка Свята. Вона у нього дуже дорога і крута,марки не знаю.

- Давай підвезу,-вийшов він з машини.

- Хах,ок. - я вирішила поїхати з ним. Так веселіше,і погані думки про Іллю не будуть  лізти в голову.

Ми всю дорогу їхали,сміючись. Свят розповідав смішні історії з життя. Він такий кумедний. Як мені його не вистачало!

Ми під'їхали до універу і вийшли з машини. Прямо біля входу стояв Ілля з квітами. Побачивши нас,він рушив в мій напрямок.

Ні,ні,ні! я не хочу його бачити!
Я вже розповіла Святу, що ми з моїм хлопцем посварилися.

- Свят,підіграй мені,пліз.- кивнула я на Іллю.

- Ок. - він все зрозумів.

А далі обняв мене і ми поцілувалися в губи. Лол,мені сподобалось.

Далі я помахала Святу і рушила в універ.

Я бачила,як Ілля стис кулаки і пожбурив квіти в кущі.

Зараз історія. Я розповідаю Марині про події вранці і тут чую голос учитильки.

- Мілено,до дошки!

Блін,я ж вчора прочитала лише 1 параграф,а треба 3. І головне,що перший параграф уже перевірили.

- І так,Мілено! Розказуй про сучасний державний устрій Франції.

Я мовчу,а потім бачу,що Марина показує шпаргалку.

Я отримала 4. Мені на кожному кроці щастить.

***

Пари пройшли,я змучена вийшла з універу. З Мариною ми зустрічаємся в 7 вечора. Зараз майже 5 година.

Мене підвіз додому Свят. І як він знає,коли у мене закінчуються пари? Точно,я ж йому казала.

- То в 8 приходити?- перепитав він.

- Та да,олух.

- Що?

- Нічого. До зустрічі.

- Бай,бай.

Я зайшла в дім. Як я за тобою скучила,будиночок! Евеліна пила чай на кухні.

- Ти сходила за покупками?   

- Да.

- А обідала?

- Да. А хто тебе підвозив?

- Друг.

- А. Я думала кавалєр.

Я посміхнулась і пішла наверх.
Коли я зайшла в кімнату, я зразу відкинула рюкзак якнайдалі і 5 хвилин просто валялася на ліжку.

Потім я готувала рибу( я її не люблю,але батьки мені сьогодні її втовкмачили в холодильник). Далі робила уроки і розтягувалась.

Ось уже 7 годин. Я жду Марину в парку. Блін,так холодно. Я тільки в теплих легінсах і парці.

- Привіт!- прийшла ця клуша.

- Нарешті.

- Ти вибач,я просто відвідувала бабусю.

- Ну ок, таке прощається,- ми розсміялись.

Ми дуже довго гуляли і балакали про все на світі. А ще Марина придумала план,як відомстити Іллі. Мені він дуже мені сподобався. Але про це пізніше.

Зірочку мені і комент. Пліііз.