Я познайомилась із один хлопцем. Його звати Богдан .16 років. На 6 днів старший за мене. На початку знайомства він мене зацікавив.
А з Ромою що???? А Рома мене кинув. Пішов до іншої. Більше я нічого не скажу..."мразь"
Ми з ним познайомились по вк.
Він був блондином. Ох як мені це подобалось .У нього сірі оченята як і у мене. Він займався плаванням. І займається тайським боксом.
Ми переписувались не довго. Через 2-3 дня знайомства ми зустрічалися. Я думамала, для початку ,що це для галочки. Але він сам був з Львова. Я думал, що у мене не буде того щастя про яке я думала. Але з часом я зрозуміла, що то ошибочка.
З часом він приіхав до мене у місто, у цьому місті він колись проживав, ну так склалися обставини, що живе у Львові.
Приїхавши, коли я його побачила я хотіла обняти його і ніколи не відпускати.
В мене в душі усе перевернулось, мене кинуло в жар. Таке відчуття, що я його знала не дві неділі, а два роки.
Я повністю довірилась йому. Я з ним була спокійна. Ніза що не переживала, не було з ним ніяких проблем. Я до нього ставилась легко, і він теж. Не було того тягучого знайомства.
Ми одразу ж перешли до діла;)
