Сутінки: ПОВЕРНУЛИСЯ [Returned]

Вони знову тут

Звичайний день, який обернувся помилкою всього мого життя.

Через те, що я забагато знала.

Картаю себе знову і знову.

Я могла промовчати.

Але моя небайдужіть...

Вона мене зрадила.

Я не обирала цей шлях.

* * *

Оте знайшло мене.
Прикро, що я так відгукаюсь про оте, адже саме оте було мені, як родина. Та я і сама була гірша за оте.

Мої думки розліталися, і я не давала їм злетіти докупи. Я боялася, що оте не втратило свій дар. Марно намагаючись зібратися, я зупинилася. І оте й оті теж зупинилися. Відчувала спиною, як оті чекають і чекають. Оті готові до будь-якого мого вибрику. І оте могло знати наперед мій вибрик. Але я помилялася.

- Де вона?, - тихо прогарчало оте.

Я заніміла. Мені так хотілося розреготатися на всю вулицю!

Стоп. Емоції під контролем. Повільно обернула голову на оте. Оте на мене не дивилося. Оте дивилося на інших тих. Оте зрозуміло, що я не скажу нічого.
Я і сама це зрозуміла. В мене не було бажання показувати свій дар. Оті знали, в чому він поглядає, але не бачили, як мій дар зароджується... обпалює... найчастіше помалу, а потім швидше і швидше... я згораю... і стаю іншою.

Я не бажала отому, щоб він це бачив. І собі не бажала це знов пережити.

*   *   *

Знаєте оті перші розділи в книгах, які ви взагалі не розумієте? Так от, це один із них.
Але потім все зв'яжеться докупки, обіцяю.
/якщо я допишу цей твір/
Мені дуже шкода, якщо після цього розділу у вас зникло бажання читати далі. Якщо ні, вас чекає ще один такий незрозумілий розділ. Вибачте! Автору так захотілось.