Оті повернулися. Оті стали ходити назирці за мною, час від часу наступаючи на мій уявний (і не зовсім) синій хвіст. Я ж бо була незвичайною, хоч намагалася всіма силами це заперечити.
Але зараз я звичайна. І підтримувала хистке становище, доки ставало сил.
В школі мене бачили як ученицю, загнану в глухий кут безкінченними уроками, іспитами і хвилюваннями. Сіра мишка? Порівняти мене з сірою мишкою - о, це вже ні. Біля мого ім'я більше пасувало стояти вислову "Забута легенда". Я так раділа, що вона забута! МАЙЖЕ ВСІМА.
Але прийшли оті. І повернули легенду на вуста усіх, хто колись її чув.
Оті відроджували Еллі, Забуту легенду.
* * *
От і обіцяна частина, така ж безглузда на перший погляд. Читайте далі, якщо все ще є бажання.